Великі плани ІІ. Хлопак

4.3. Ми його пов'язали

— Той раз був одноразовою акцією, — прошипів він Олегові в обличчя, але йому все одно було дуже весело.

— А може ні? — Олег накрив долонями поперек Габріеля й провів трохи вниз, виходячи кінчиками пальців на чутливу шкіру сідниць. Габріель замружився й підім'яв губи.

Це було занадто. Якби не було гостей, існувала б велика ймовірність, що він би прийняв пропозицію Олега. Наразі ж натомість Габріель сильніше стиснув його шию й вийшов з душу.

— Не затримуйся, нас чекають, — сказав він, перш ніж зачинити дверцята. Майже повністю. — Як будеш гарно поводитись, зможеш загадати бажання, — додав Габріель перед тим, як остаточно закрити Олега в душі.

Так, мабуть, так було правильно.

Габріель підхопив приготовлений рушник і, почувши клацання дверцят, що відкрилися, знову обернувся на душ.

— Все, шо захочу? — Олег дивився на нього з неприхованою зацікавленістю.

— В межах моїх можливостей, — сказав Габріель й відвернувшись закрив обличчя рушником.

Позаду знову клацнули дверцята й зашуміла вода. Можливо, цей день міг стати трохи не настільки паскудним.

Як Аніка й сказала, у неї все було під контролем, та дивним видався той факт, що це виявилось чистою правдою.

Дерева навколо галявини були обвішані вже увімкненими гірляндами. На одному столі стояла дюжина пляшок з алкоголем та дві миски з салатами, а під ним примостився переносний холодильник. За іншим столом сиділа Домініка з незнайомим хлопцем і, здається, вчила його нанизувати м'ясо на шампур; поруч із ними винюхувала запахи маринаду Сія. Біля вогнища ж у центрі галявини з кочергою від каміна навпочіпки сидів Луї й перемішував майже догорілі дрова. Майра з Анікою натягували гамак, а Жан бігав між ними, підтягуючи вузли. Через пару вишень ліворуч від них, під величезною яблунею Гера, Лея та Гійом вішали другий гамак.

— Гей, семпай, чого застиг?

Поруч з Габріелем виплив Олег і стривожено зазирнув йому в обличчя. А Габріель не міг не помітити на ньому білу майку з надто широкими вирізами під руками, через які можна було побачити добру половину його тіла. Можливо, Габріель трохи задивився на його голі ребра, бо Олег нахилився ще трохи, через що майка сповзла трохи набік, відкриваючи вид на його сосок. Складно було повірити в те, що сьогодні це тіло було доступне для вільного спостереження всім присутнім.