Ранок Габріеля почався з дзвінка Аніки та її переконливого прохання-настанови від Майри найняти водія і чисто від себе — залишити Олега на весь тиждень, бо вона не збиралася займатись приготуванням їжі у свої заслужені вихідні, вдома та ще й на день народження, котрий випадав на неділю. Олег, який сидить під рукою, з радістю погодився, коли Аніка сказала, що на курси на вихідних він покатається з водієм, якого поки не було. В цю мить Габріель зрозумів, що вона не жартувала.
Два дні поспіль він призначав співбесіди потенційним водіям, але наприкінці все-таки здався і вибрав резюме, яке Софія позначила червоним маркером.
У п'ятницю о другій годині ночі Габріель з Олегом, сидячи на сходах перед будинком, чекали на приїзд Аніки. Габріель натягнув свою домашню кофту, а Олег в одній футболці тулився до його плеча, бо гордість не дозволяла визнати свою поразку — ніяк інакше.
— Можеш зайти в будинок, — у десятий спосіб Габріель намагався змусити Олега не мерзнути. Усі пропозиції взяти кофту чи навіть куртку, бо вона була у гардеробі під сходами, швидко відхилялись. — Вона скоро приїде, тож ти міг би зробити нам усім чай.
— Я скажу Аніці, шо смоктав твій член, якшо не припиниш, — міцніше сплітаючи перед собою руки, пробубонів Олег.
— Сподіваюсь, вона перекаже це Жану, й вони разом тобі повірять, — Габріель спробував закотити очі, щоб вони не закрилися після цього, але дарма.
— Хочеш перевірити? — Олег штовхнув його плечем.
— Ночуватимеш у лісі.
— Тобі все одно відірвуть голову, не?
— Шо з тобою зробити, — піднявши погляд до неба, протягнув Габріель. Трохи задумавшись, він відтягнув краї своєї кофти й подивився на Олега. — Сядь сюди, — він показав на сходинку перед собою. — Швидко.
Олег напрочуд слухняно опустився на вказане місце між ніг Габріеля, ось тільки передом до нього вмостився колінами на тій сходинці та вперся руками в його стегна.
— Семпай, прямо тут? — майже невинно промовив Олег.
— Іншим разом, — смикнувши Олега за плече, Габріель розвернув його спиною до себе й посадив на бісову сходинку, після чого натягнув краї своєї кофти та обійняв його.
— Я скажу... — почав був Олег, але Габріель перебив його:
— Ти не в тому стані, шоб погрожувати, — стримуючи задоволену посмішку, він влаштував підборіддя на маківці Олега.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Великі плани ІІ. Хлопак
Fiksi UmumСпочатку Габріель дуже радів, що Стас від нього нарешті відчепився, але хто ж знав, що у придурка настільки дурна наснага до створення проблем. 2/5 "Великі плани"
