Великі плани ІІ. Хлопак

8.3. Це ж лише фото

— Уля викладач зарубіжної літератури, так? — Габріель глянув на Олега, і той з кивком мугикнув так, що Аніка його точно почула.

— А шо з малим?

— Живий, ось продовжує скорочувати запаси їжі в нашій хаті, — Габріель знову глянув на Олега, який примудрився заляпатися кетчупом навколо губ, і хотів би його витерти так, як звик, але образа не дозволила. — Витрись, — лиш буркнув він і знову опустив погляд на смартфон, навіть натиснув на екран, щоб подивитись час розмови.

— Я б на твоєму місці більше не впускала його, — видала Аніка досить логічну думку.

— Я теж думав про це.

— Гей, я взагалі-то чую, — обурено, трохи підвищивши голос, нагадав Олег так, ніби про нього забули.

— Отже, все почув, — кинувши на нього важкий погляд, зауважив Габріель.

— Чому ви такі жорстокі? — Олег дзвінко стукнув вилкою по тарілці, через що Габріель роздратовано заплющив очі й прошипів:

— Бо ти тупий.

— Гей, не переборщуй! — ще голосніше гаркнула Аніка. — Так, він протупив, але згадай себе у його віці.

І Габріель спробував згадати, коли власне він хоч раз заганяв себе в яму, але вирішив не засмучувати Аніку тим фактом, що ніколи, принаймні в Олеговому віці.

— Вам просто потрібно розв'язати невелику проблему, та й годі.

— У тебе випадково нема знайомих кілерів? — поставив Габріель більш ніж філософське питання, на яке не очікував почути відповідь.

— Це крайня міра, — сказала Аніка таким тоном, що Габріель майже подавився повітрям, а Олег, витріщивши очі — не майже.

— Тобто, можна й так?

— Можеш спитати у мого тата, якшо знадобиться, — звичайним тоном запропонувала Аніка.

— Буду знати, — намагаючись приховати свій уражений стан, видав Габріель.

— Мені час, — сказала Аніка.

— Так, не затримую. Додому збираєшся приїжджати?

— Якось, так. Бувай! — Аніка дуже швидко скинула виклик, тож Габріель не встиг нічого відповісти. Відштовхнувшись від столу, він відкинувся на спинку стільця та ​​підняв тяжкий погляд на Олега.

— Приємно знати, шо через тебе можуть вбити людину? — дивлячись йому в очі, спитав Габріель.