Metal.Monochrome

Розділ 2 «Бронза». Частина 3

З самого ранку Марінетт була сама не своя. Після вчорашніх подій її не залишало почуття власної вини. Ні, вона не вважала себе головною винуватицею події, але якийсь неприємний осад все ж таки залишився. Марі не хотілося тягнути це на собі самотужки, але, як на зло, розповісти вона теж нікому не могла. А єдиним присвяченим і залученим до цієї ситуації був сам Кіт. Вона навіть була готова перша вибачитися — аби все нарешті закінчилося, але тоді вимальовувалась інша проблема. Окрім як місії боротьби з акумами Бражника їх більше нічого не пов'язувало, а значить і перетнутися вони могли лише там. Вона, звичайно, могла спробувати зв'язатися з ним через їхні передавачі, але була ймовірність того, що він не відповість, та й не було це вирішенням проблеми - все ж таки їм треба поговорити під час особистої зустрічі. Але тоді Марінетт ще не знала, що ця зустріч не відбудеться ще кілька днів, і знов-таки з невідомої причини.

У школі дівчина була неуважна і, як кажуть, рахувала ворон. Її думки були дуже далекі від того, що відбувалося під час уроків. Ніхто — ані Аля, ані навіть Адріан, не могли вивести її з такого стану.

«Цікаво, — Марі просто дивилася в одну точку і навіть не поглядаючи у зошит щось черкала олівцем. Аля в цей час щось захоплено розповідала подрузі, яка була в абсолютній прострації і не помічала нічого навколо. Навіть звичайні бесіди Адріана з Ніно, які брюнетка завжди тишком-нишком підслуховувала, зараз пролітали у неї повз вуха, — що він зараз робить? Так само, як і я «гризе граніт науки»? Чи удача до нього більш сприятлива, через що позбавила такого покарання?! Хоча, я навіть не знаю його точний вік, що робить можливим варіант того, що школу він уже закінчив. Та й якщо продовжувати цю думку, то взагалі нічого про нього не знаю. Абсолютно... навіть імені».

Від таких думок, що вганяли у депресію, Марінетт вирішила відразу позбутися. Відклавши олівець і повністю списаний листок зошита убік, дівчина простягла руки вздовж парти і уткнулася чолом у дерев'яну стільницю. Брюнетку щиро здивували власні думки, адже вона раніше ніколи ні про що подібне навіть не замислювалася, а зараз ця нав'язлива ідея ніяк не хотіла покидати її голови.

— Подруго, — нарешті шатенка закінчила свою тираду і тільки зараз звернула увагу на дивну поведінку Марі. Її вигляд був досить хвороблиим, а темні кола під очима свідчили про безсонну ніч, — ти якось погано виглядаєш. З тобою все гаразд?