Додому Кіт повертався швидко, не помічаючи нікого навколо, ніби його свідомість була в іншому Всесвіті. Думки в голові крутилися всякі, але хлопець ретельно відганяв їх усі. Тепер йому не хотілося ні про що думати, нічого знати та нікого бачити. Він просто хотів опинитися вдома і заснути, а, прокинувшись завтра, прийняти все, що сталося за поганий сон. Жаль, що Адріан був надто розумний для того, щоб повірити у свої власні нездійсненні мрії.
Коли будинок був уже на горизонті, він легко застрибнув у вікно своєї кімнати і впав на ліжко. Коту було начхати на все, на весь світ, на все, що могло статися. Трансформація через якийсь час скінчилася, і він знову прийняв свій звичайний образ, але на це навіть і оком не повів, а так само лежав і дивився на брелок, який дала йому Марі, і свідомість його була ніби за межею цього світу.
Плагг, вилетівши з Каменя Чудес героя, не вимовив жодного слова. Квамі розумів, що навряд чи знайде те, що треба сказати у такій ситуації. Він сам був здивований не менше за свого господаря, хоча якщо міркувати тверезо, то в нього вже давно з'являлися здогади такого роду. За своє досить не маленьке життя і досить величезний досвід роботи в цій сфері, квамі міг оцінити людину і сказати, чи могла вона стати героєм чи ні. Звичайно, це було не його завданням, але Плагг став давно помічати за собою таку здатність розпізнати особи інших володарів каміння. Чи то його чуття, чи інтуїція майже завжди передбачали можливі варіанти напарниць для його нинішнього господаря. Можливо роки брали своє, а можливо, все було куди простіше. За весь час існування квамі та Каменів як таких, Ледібаг ставали дівчата одного типу: хоробрі, добрі, чуйні і що не мало важливо — самовіддані. Це те, що їх завжди поєднувало. Звичайно, були й винятки з правил, та й просто унікальні особистості теж іноді зустрічалися, при згадці яких шерсть Плагга ставала дибки. Коти теж рідко, коли відрізнялися оригінальністю. Нехай і характер був дуже різний, але завжди була одна маленька деталь, властива всім Котам — жага до свободи. Керуючись цим, квамі давно став спостерігати за оточенням Адріана і, як йому здавалося, найпридатнішою кандидаткою на роль Ледібаг завжди була саме Марінетт. І він не помилився, тільки радіти цьому або ж сумувати зараз магічна істота дійсно не знала.
Адріан був повністю занурений у свої думки. Нехай він і хотів забути про все і просто провалитися в сон, але, на жаль, зараз дрімота не йшла. Звичайно нічний спосіб життя дався взнаки, адже зараз спати не хотілося зовсім. А значить, голова хлопця була забита зовсім іншим. Тим, чого озвучити він поки що не міг. Але не міг такий стан тривати вічно, і через кілька десятків хвилин Адріан усвідомив, що йому потрібно зібрати до купи все, що сталося сьогодні, і винести вердикт.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Metal.Monochrome
FanfictionЧи справді все у житті ділиться на чорне та біле?! Чи можливо, що за чимось поганим буде хороше?! Або світ насправді не такий монохромний і потрібно вдивлятися вглиб, щоб розглянути яскраві фарби. Адже як кажуть, зла без добра не буває і навпаки теж...