Metal.Monochrome

Розділ 9 «Каліфорній». Частина 2

— Все марно, — холоднокровно констатував хлопець, зістрибнувши з даху, — вона як крізь землю провалилася!

— Можливо, вона поки що не хоче себе показувати, — Плаггу теж не подобалося все це, чомусь йому здавалося, ніби його напарниця знущається з нього, змушуючи Ледібаг ховатися — адже, зрештою, хто ще міг знати про існування другого вартового Каміння?! Правильно. Це могла бути тільки Тіккі.

— Ну і скільки тоді ти накажеш мені чекати? — з ноткою роздратування в голосі Джонні озвався.

— Не знаю.

— От і чудово, — хлопець хмикнув, він уже здався.

Він був не з тих людей, які зі шкіри геть лізуть для досягнення будь-якої мети. Джонні Блек був із тих, хто готовий опустити руки за першої ж нагоди. Він не любив труднощів, тому й утік від них. Особливо якщо ці труднощі перешкоджали його планам або, що ще гірше, витрачали його час.

Хлопець попрямував убік салуну, що вже встиг полюбитися.

— Ти куди йдеш? — стурбувався квамі.

— Зайду насамкінець, — уже підходячи до дверей, чорний ковбой відповів.

— А як тебе побачать?

— У такий час?! — хлопець усміхнувся і пройшов усередину помешкання.

Його впевненість у тому, що нікого не застане в барі зараз, було підтверджено багатьма фактами. Хоч би тим, що зараз глибока ніч. Але навіть він дав тріщину, коли Джонні помітив чиюсь фігуру біля бару.

— Хто тут? — з недовірою до власного зору, він продовжив ходу вглиб будови.

— Доброї ночі! — від його думок відвернув несподіваний оклик саме з боку загадкової постаті.

— Ну, скажімо, доброї, — хлопець стомлено «приземлився» біля бару.

— Що ти робиш? — Плагг уже кілька хвилин, з того моменту, як побачив небезпечного незнайомця, волав до Джонні, але той так і продовжував впевнено його ігнорувати.

Як виявилося, за стійкою була молода дівчина, на вигляд і одяг вона була офіціанткою. Замислюватись чому і головне навіщо вона тут у такий час Джонні не став. Зараз він хотів лише одного – випити. А вона могла допомогти йому в цьому, і по можливості навіть стати товаришом по чарці і мимовільним слухачем. А куди можуть завести п'яні марення — справа випадку, зараз йому хотілося просто розслабитися.