Metal.Monochrome

Розділ 5 «Срібло». Частина 1

Хлопець із дівчиною йшли пішки містом, говорячи про все. Супер Кіт спеціально не став доправляти Марінетт додому на руках, бо знав, що піша прогулянка займе більше часу, а значить і можливість побути з нею довше, зросте.

Безтурботно розмовляючи, вони проходили вулицю за вулицею. Нині їм здавалося, що ніщо на цьому світі не зможе зіпсувати цей день. Відкинувши всі сумніви і хвилювання, вони обидва вирішили послухати своє серце і, як виявилося, зовсім не дарма, тому що зараз вони були дуже щасливі. Нехай деякі питання ще не вирішені і деякі слова не сказані, але головне було з'ясовано раз і назавжди — вона любить його, а він любить її. І не важливо, що вона зовсім нічого не знає про нього, крім того, що він дуже хороший друг, чуйний товариш, надійний партнер і просто людина, на яку можна покластися і довіритись у всьому. Нехай він іноді робить помилки, але все-таки ці помилки і визначають його як людину. Адже навряд чи є хоч хтось на цій планеті, хто ніколи не помилявся і не завдавав біль іншим. Мабуть, таких людей не існує, а значить усі його проколи та невірні рішення доводять, що у цього хлопця є серце і він така сама проста людина, як і вона сама. Але якщо замислитися про все це, то можна дійти висновку, що насправді вона все-таки щось про нього знає або навіть більше — вона знає все, що потрібно... потрібно для щастя і для любові. Більшого Марінетт і просити не хотілося.

Що ж до її самої, то, звичайно, було страшно від того, як Кіт відреагує на правду про неї, адже зараз через стільки часу він помітив її — просту Марінетт, а не героїню Ледібаг. Чи не розіб'є йому це серце?! Можливо. Але в будь-якому разі зараз рано про це думати. Дівчина вирішила приховувати правду до останнього — хай це неправильно чи не чесно, але все ж таки їй хотілося вірити в те, що так краще. І одного разу, знявши маску ні він, ні вона не пошкодують про своє рішення, зроблене волею серця.

Але, як відомо, життя зебра. Смуга біла, смуга чорна, вічне чергування подій, що незмінно впливають на ваше життя. І нехай тільки що пройшла біла смуга в житті цих двох, яка докорінно змінила їх долі, але хто сказав, що не може пройти і друга смуга?! Зебра той же кінь — може брикнутися і вдарити копитом по саме не хочу. Так і сталося. Слідом за білою з'явилася чорна і дала поштовх до ще сильніших змін у їхньому житті.

— Треба ж кого я бачу?! Сам Супер Кіт! Ну і зустріч, — почувся голос із неосвітленої частини вулиці. Досить приємний, але й водночас слизький чоловічий голос. Кожна буква кожного слова була сказана настільки чітко і точно, що це навіть дратувало. А здригання повітря від звукових коливань, як змія, заповзало під шкіру і холодило кров.