Metal.Monochrome

Розділ 2 «Бронза». Частина 5

Адріан, попрощавшись з Ніно, пішов прямо за Марінетт. Вона пішла всього кілька хвилин тому, тому хлопець був упевнений, що вона не встигла піти далеко. Але вже через кілька хвилин його припущення розбилося об тверду стіну реальності — дівчина сильно відірвалася вперед і зараз він і уявити не міг де вона. Ситуацію рятувало тільки те, що Адріан був упевнений у тому, що Марі прямує додому, а отже, хоча б приблизний маршрут її пересування він знав.

Ведений цим припущенням, хлопець прискорив крок до будинку однокласниці. Адріан сподівався, що встигне її наздогнати до того, як вона опиниться в пекарні. Він біг вулицями, попутно оглядаючись і видивляючи знайомий силует, але Марінетт ніде не було.

«Нічого собі у неї швидкість! — блондин буквально летів тротуаром, не звертаючи ні на що уваги. — Ну, не могла вона так далеко піти! Чорт! Невже прогавив?! Мені ж Аля за це голову відкрутить, та й сам я такому розкладу радий не буду. Все-таки мені хотілося дізнатися, що ж з нею трапилося і тому я пішов би з нею, навіть якби Аля не запропонувала. А тепер так облажався!»

Таке самобичування могло продовжуватися ще довго, але хлопця вивела з трансу невелика група людей, чиї голоси і відсмикнули його від зайвих думок. Вони стояли на тротуарі під невисоким п'ятиповерховим будинком та активно щось обговорювали. Дехто кричав, хтось просто дивився вгору, а дехто боровся з бажанням забігти всередину будинку. Хлопець, підбігши до них, з подивом простежив за їхніми поглядами і уподібнився до них, піднявши голову вгору. Тієї ж миті його серце пропустило удар і ніби зупинилося на кілька секунд. Його погляду відкрилася одна з тих картин, які він нізащо не хотів би побачити — його другу загрожує смертельна небезпека.

«О Боже, Марінет, — в грудях Адріана похололо і його всього прошибло тремтіння, відразу як він побачив свою подругу, що утримувалась на волосині від загибелі — Марінетт ледве трималася за стіну, — що ж ти робиш?! Ні! Це не важливо. Потрібно витягнути її звідти!»

Наступної ж миті хлопець рвонув до будинку, з якого ось-ось звалиться його подруга. Він розумів, що як Адріану йому краще не світитися, тож одразу ж як він опинився в безлюдному місці, Супер Кіт вийшов на сцену. Через верхній поверх блондин вибрався на дах і вже звідти подався до Марінетт. І він встиг якраз вчасно — Марі почала втрачати рівновагу і почала вже падати. Але такого допускати було не можна, тому Кіт з усіх сил розігнався і схопив дівчину за передпліччя лівої руки. Швидше за все, вона була в такому шоці, що навіть не відчула цього. Це підтверджувала і фраза сказана нею. Хоча ситуація була дійсно небезпечна, від такого припущення дівчини щодо її місцезнаходження, на обличчі хлопця заграла посмішка і він не зміг стриматися, щоб не вставити свій коментар з цього приводу.