Metal.Monochrome

Розділ 5 «Срібло». Частина 5

Ледібаг бігла щосили, чіплялася ниткою йо-йо за дахи та балкони будинків, перестрибувала машини, на швидкості долала круті повороти і оббігала найскладніші перешкоди на шляху. Найважливішим зараз було відвести хлопця кудись подалі і по можливості потягнути час для придумування наступних дій. Але якщо з першим героїня ще, хай і насилу, але все ж таки справлялася, то до другого пункту першої стадії свого плану Ледібаг була дуже далека. У всьому був винний сам Бланк — він ні на крок не відставав від дівчини і буквально по п'ятах переслідував ту, не даючи розслабитися або хоча б віддихатися, не те щоб зупинитися і зосереджено подумати.

— Ти справді думаєш, що можеш втекти від мене? — зі смішком у голосі хлопець гукнув брюнетку, яка вкотре перекинула перешкоду і вже замахнулася йо-йо для наступного стрибка. — Ти ж чудово знаєш, що я не відчеплюсь і навіть більше — зараз я сильніший і швидший за тебе.

— Швидший та сильніший?! — Ледібаг закотила очі за звичкою, ніби вислуховуючи чергові байки Кота про його гіперкрутість, але тільки цього разу він явно не брехав і навіть не перебільшував, адже зараз дівчина вже почала відчувати втому, чого явно не можна було сказати про її переслідувача. — То чому тоді не зловишся прямо зараз? Чому даєш мені можливість йти вперед?

— А як ти вважаєш, який здобуток принесе більше задоволення — той, який  був отриманий без жодних зусиль, чи той, на отримання якого довелося витратити час і сили?

«Я здобуток треба ж», — дівчина без особливого ентузіазму прийняла це як належне, адже сама чудово розуміла значення цих слів для Бланка. 

— Отже, фору ти мені дав тільки для того, щоб самому насолодитися «полюванням»?

— Молодець, Моя Леді, схоплюєш все на льоту! — хлопець хижо посміхнувся і, додавши кроку, порівнявся з дівчиною, після чого вже серйознішим тоном поставив крапку в їхній грі в кішки-мишки. — Але мені, правду кажучи, це вже трохи набридло. Думаю, настав час завершувати цей фарс!

Сказавши ці слова, Кіт без зволікань завдав удару своєю зброєю по дівчині. Тільки ось, якщо раніше його атаки не відрізнялися особливою точністю, зрештою він зміг лише один раз потрапити по ній до того, як вона втекла, то зараз все було трохи інакше. Ледібаг не встигла вчасно зреагувати і відбити удар чи хоч би ухилитися від нього. Потужний поштовх палицею припав точно в бік дівчині, і вона з усією розвиненою нею до цього швидкістю полетіла з даху. Приземлення також було не найприємнішим. Впавши на твердий асфальт, героїня ще більше пошкодила поранений бік та й до того ж забила ногу.