Metal.Monochrome

Розділ 4 «Платина». Частина 5

Марінетт з ходою зомбі йшла вулицями Парижа. Зараз, на відміну від учорашнього дня, на дівчину не давили ні втома, ні важкі думки. Вона нарешті трохи виспалася, а всі роздуми залишила на потім, сподіваючись хоч ненадовго дати своїм мізкам відпочити від усіх розумових навантажень та переживань на нервовому ґрунті. Вона йшла додому якимись манівцями, якими раніше ніколи не добиралася. Але зараз це був справді вірний засіб для вбивства часу. Дівчина переходила з однієї вулиці на другу, розглядаючи будівлі та вітрини. Звичайно, у вигляді Ледібаг їй вдалося побувати в різних куточках Парижа, але враховуючи рід діяльності героїні, можна було зрозуміти, що у неї не вистачало часу оглядати пам'ятки під час погоні або боротьби з ворогом. Тому зараз Марінетт відкрила для себе досить багато нових місць у місті.

— Я й не знала, що тут є ще один магазин солодощів, — Марі пускала слинки, стоячи біля вітрини італійської кондитерської, — шкода, що грошей із собою як кіт наплакав, до речі Кіт.

Вже відходячи від магазину, дівчина кинула косий погляд на сусідню будівлю і крамницю, що знаходилась в ній. Там продавалася різноманітна дрібна біжутерія. Чого там тільки не було: браслети, каблучки, намиста, ланцюжки, сережки, брелоки, підвіски, кулони та багато чого іншого. Причому вироби були абсолютно різні як заводські, так і ручного виготовлення, як дешеві, так і досить дорогі. Коротше кажучи, на будь-який смак, колір і, як виявилося, вигідно для Марі — гаманець. Погляд дівчини зачепився на невеликому брелоку для ключів у вигляді котячої лапки.

— Мила річ, — дівчина крутила металевий предмет перед носом, — нагадує дещо. Фух... що мені робити?!

Марінетт нарешті вийшла зі стану трансу і вирішила оцінити ситуацію, в яку їй загрожує незабаром вляпатися. Знаючи Супер Кота, дівчина просто не могла навіть припустити, що він міг задумати. В голову відразу ж спливали не найприємніші спогади про невдале побачення і сварку з цього приводу. Але цього разу все було інакше — він сам сказав, що прийде і попередив, що щось задумав. На відміну від минулого разу, зараз дівчина, принаймні, могла не чекати якоїсь підстави з його боку.

Віддавши дрібні гроші продавцю, дівчина вийшла з магазину з новопридбаною дрібничкою, яку, правду кажучи, сама не знала навіщо купила. Можливо, вона сподівалася на краще і саме цей маленький аксесуар символізував би вдале завершення цієї зустрічі. Вона навіть припустити не могла, до чого це приведе, але вже твердо вирішила подякувати Коту за все те, що він зробив для неї. І ось тоді цей брелок був би дуже доречним.