Metal.Monochrome

Розділ 4 «Платина». Частина 3

«Мені здається чи в мене справді дежавю?! — Ледібаг з сумом і роздратуванням одночасно спостерігала за, як і вчора і позавчора, і ще кількома днями раніше, притихлим і відчуженим Котом, який ніби й не помічав її присутності зовсім. — Навіть сьогодні він мовчить! Ну що за покарання таке!»

Час тягнувся довго, як і їхній вечірній патруль по місту, на який Марінетт летіла як на розпродаж із дев'яностовідсотковими знижками. Ось тільки її прагнення ніяк не було винагороджено. Передчуття чогось грандіозного сьогодні ввечері розбилося вщент відразу ж як вона побачила партнера. Його вигляд, манера спілкування, та й усе ставлення загалом нічим не відрізнялися від вчорашніх, а отже очікувати чогось новенького було щонайменше безглуздо. Він знову мовчав, навіть не намагаючись показати хоч якусь зацікавленість до дівчини, коли вона боялася розпочати розмову перша.

Вони вже близько півгодини скакали Парижем у пошуках акуми, яка точно була, але де — це питання друге. Поки Кіт намагався вловити хоч якісь ознаки ворога або, в крайньому випадку, просто почути його, Ледібаг не залишалося нічого іншого, як тупо йти за хлопцем. Говорити зараз було просто недоречно, та й не зручно до того ж, тому дівчина мовчки продовжувала свердлити собі мозок і все більше і більше заглиблюватися у власні думки, чим накручувала себе ще більше.

«Чорт, я так точно скоро стану параноїком, — героїня беземоційно оглядала місцевість, щоб бути хоч у чомусь корисною, — якщо вже не стала, звісно. Кіт, чорт би тебе забрав! Ну поговори ти зі мною!»

Ледібаг перевела погляд на хлопця, який був зосереджений, як ніколи і, очевидно, зараз був дуже серйозний. Вона далеко не вперше зауважувала за собою такі таємні підглядання в його бік. Хоча що їй ще лишається?! Поговорити вона не може, оскільки це може викликати багато підозр і купу непотрібних питань, про викриття взагалі говорити не варто — поки вони не з'ясують стосунки як Ледібаг і Супер Кіт про це не може бути й мови. Єдина лазівка, яка б дозволила їй нарешті нормально з ним поспілкуватися, зараз також була недоступна. Якщо раніше вона скаржилася на те, що їм ніяк не вдається перетнутися як героям Парижа, то тепер Марі залишалося тільки вірити в диво, а в її випадку — у швидку зустріч з ним як Марінетт Дюпен-Чен. Хоча після того, що сталося, навіть уявити складно, чим закінчиться ця зустріч і взагалі, коли вона відбудеться.