Metal.Monochrome

Розділ 2 «Бронза». Частина 4

Годиною раніше

До початку уроку залишалося ще близько п'яти хвилин, через що багатьох учнів ще не було на своїх місцях, а деякі так і не залишали класу з початку перерви. Внаслідок чого, в приміщенні було всього лише три людини. Двоє з яких про щось активно розмовляли, а третя сиділа мовчки, повністю занурившись у свої думки, лише краєм вуха уловлюючи розмову однокласників.

Пройшло всього кілька хвилин з того моменту, як Марінетт покинула аудиторію, а Аля вже почала хвилюватися за подругу. Їй з самого ранку вигляд брюнетки здався не зовсім здоровим, але тоді шатенка вирішила не брати до уваги це, посилаючись на те, що Марі знову до самого ранку сиділа за черговою дизайнерською роботою або ж просто думала про хлопця своєї мрії через що заснути так і не змогла. Адже спочатку її вигляд був справді сонним, але невдовзі від так званої сонливості не залишилося жодного сліду — вона була повністю замінена блідою хворобливістю. І зараз Аля звинувачувала себе за те, що не звернула на це уваги раніше, так би вона могла запобігти погіршенню стану Марі. Але як то кажуть, після бою кулаками не махають, тому блогерці довелося змиритися з тим що вже сталося і сподіватися, що з подругою все буде гаразд.

Її роздуми перервали хлопці, які сиділи перед нею. Вони до цього балакали, а зараз Адріан і Ніно звернулися до Алі. Як би там не було, але їх теж схвилювала недавня подія, оскільки вони обоє чудово знали до якого стану може змучити себе Марінетт, а зараз вона виглядала саме так. Та й до того ж, Агрест знав додаткову інформацію, яка також стала причиною або помічником, що підвів до такого результату.

— То що ж трапилося? — Ніно відсмикнув дівчину, виводячи ту з трансу. — Наша Марінетт захворіла чи що?

— Не знаю, — Аля знизала плечима, — ще вчора вона виглядала цілком нормально, можливо застудилася.

— Або перенервувала... — напівпошепки додав Адріан, згадуючи вчорашню паніку Марі.

— Що ти сказав? — шатенка все ж таки почула коментар хлопця і одразу ж пожвавішала.

— Та ні, нічого, — усвідомивши свій прокол, Адріан заперечливо помахав головою, посміхаючись на всю, щоб відвести підозри, — я думаю, може, вона перетрудилася.

— Вона може, — дівчина зітхнула, — мені іноді здається, що їй потрібна нянька, яка б вдень і вночі стежила б за нею і час від часу давала їй потиличник за таку поведінку — так і здоров'я загробити можна!