Доповідаю вашій величності: тиран вміє читати думки

РОЗДІЛ 5. Ти смієш обмовляти мене?

Фен Чан'є зробив глибокий вдих.
Якби він змалку не вчився у придворного вчителя, як контролювати емоції, то його терпець уже б не раз увірвався від зухвалості цієї жінки .

Підійшовши до палацових дверей, він оглянувся на Чжу Ухуань: "Ще не зрушила з місця? Може покликати вартового щоб виніс тебе?"

Він гукнув назовні: "Варто!"
"Ні, ні, ні! Ваша слуга зараз же йде! Зараз же!"

Чжу Ухуань, побачивши, що він справді гукає охорону, поспіхом підняла з підлоги мантію імператриці і швиденько почала її надягати!

Вона не хоче, щоб палацові вартові зв'язали і винесли її, наче жирну свиню!

Не треба забувати про те, що в майбутньому вона сяде на трон і така "чорна" історія - це ганебна пляма на її репутації!

Фен Чан'є мало не розсміявся з цих її слів. Зиркнувши на її струнку фігуру, він повернувся і вийшов з палацу.

Яка ще жирна свиня, вона худенька, наче тростина.

......

Через чверть години Фен Чан'є повернувся до Верховного палацу. Чжу Ухуань пленталась за ним. Річ була не в тім, що вона навмисне пленталася 15 хвилин, а в.....

Нахиливши голову, вона глянула на мантію з феніксом, не в змозі второпати, чому такий гарний одяг мусить мати такий складний спосіб одягання.

Вона довго возилася і, з допомогою вказівок системи, якось позав'язувала стрічки на мантії, затягнула інкрустованого самоцвітами пояса, почепила на талію найрізноманітніші золоті й нефритові підвіски.

Тримаючи обома руками подола довжелезної спідниці, вона з великими труднощами переступила високого порога і крадькома глянула на Фен Чан'є.

В усьому винен цей тиран!

Після того як до нього дійшла інформація про співпрацю імператрициного батька з ворогом, він узяв усіх служниць та євнухів з палацу імператриці і відправив їх до відділу помірних покарань. В результаті, сьогодні в неї немає ні однієї людини із прислуги. Було би добре, якби він залишив хоча б одну служанку, а то де ще може стати в нагоді її енергозатратна мантія?

Фен Чан'є, який схилившись над столом, читав меморіали [щось типу петицій], мовчки підняв голову і глянув на Чжу Ухуань.

Сама не вміє одягаться і ще когось звинувачує? Крім того, хіба у вас, людей через тисячу літ, одяг якось відрізняється від нинішнього? То чого ж, раптом, ти розучилася?