Доповідаю вашій величності: тиран вміє читати думки

РОЗДІЛ 27. Імператриця в сльозах поступається

Фен Чан'є пильно дивився в очі імператриці. Твоя сторонність і справді не має меж?

— А як мати хоче? — холодно мовив він. Якщо ви стверджуєте, що моя імператриця мені зраджує, то мусить бути й зрадник. Інакше, як вона одна може вчинити перелюб?

Метнувши погляд на принца Цзіня, що стояв навколішки в сусідньому саду, він продовжив:
— Крім того, матір невпинно повторює, що Цзінь — мій брат і я маю добре його захищати. А як він чинить зі мною?

Погляд імператора став насмішкуватим.

— Постійно ласиться на мою законну дружину. Хороший він братик!

Фен Чан'є знову холодно глянув на імператрицю.

— Мамо, ваш синочок ніяк не відпустить мою дружину. Може він ще планує одного дня знищити мене, а потім узяти за жінку мою імператрицю, щоб вона стала його імператрицею?

Імператриця-вдова не очікувала, що Фен Чан'є, який завжди її шанував, не лише не послухається її слів, а ще й так агресивно допитуватиме її! Анітрохи не пощадив материних почуттів!

Імператриця розлючено ляснула по столу: "Ти хочеш допекти мене до живого?"

Фен Чан'є склав руки до купи й вклонився: "Син не посміє."

Позиція імператора залишалася твердою:
— Думка сина не змінилася: якщо ви хочете покарати імператрицю за обвинуваченням у зраді, то маєте знайти їй і зрадника! Якщо ж зрадника немає, то й імператриця, відповідно, кришталево чиста й не винна в жодному злочинові!

Мати імператора скипіла від гніву! Ти просто мусиш убити Цзінь'ера, так?

Міцно схопившись за серце, вона втупилась очима у Фен Чан'є, тон голосу набув погрозливого відтінку.

— Є'ер, заради такої безсоромниці ти ослухаєшся своєї матері, так? Ради неї ти відкидаєш мене, матір!

Фен Чан'є холодно розсміявся в душі! Ну от, знову!

Ці слова він чув не злічити скільки разів! Щоразу, як він згадував, що Цзінь уже дорослий, що йому не годиться залишатися в столиці, і пропонував відправити того на його вотчину, мати говорила подібні слова:

— Є'ер, зараз ти виганяєш свого рідного брата, а завтра що, не признаватимеш цієї матері?

— Є'ер, ти зайнятий урядовими справами і не маєш часу скласти матері компанію. Один твій брат може щодня приходити до палацу, щоб звеселити матір. Прогнавши брата, ти наче забереш у мене пів життя! Є'ер, ти хочеш байдуже спостерігати, як мати, не бачачи світу білого від сліз, помирає?