Я ніколи не рятувала тебе...

96

Якщо хтось заблукав через якусь аварію чи нещасний випадок, то завжди можна було знайти маяк. У свідомості Алея пролунав голос.

— Алей. Це не що інше, як заспокоєння хвиль.

—Якщо тебе тут охоплять емоції і ти випадково вб'єш Яна, яка у тебе гарантія, що це не повториться? Ти наступного разу нападеш на мене?

Офелія сказала це, турбуючись про нього, але це було також попередження. Це було мовчазне попередження, що дівчина не озиратиметься, коли Алей перетне цю межу. І він це гостро усвідомлював.

Що це було. Незважаючи на те, що його раціональність зникала, перше, що спадало йому на думку, все одно була Офелія. Це було смішно. Незважаючи на це, це було ефективно. Саме в той момент Алей зрозумів: якщо він зруйнує це місце, то шкоди буде завдано Офелії.

Він уже був у середині заклинання, але відпустив це. Приблизно в той час, коли храм затрясся, наче ось-ось завалиться, Алей зупинився, і вібрації також зникли.

«...Тож це правда, що ви використовуєте чорну магію».

Це озвучила одна людина біля нього. Наче це був сигнал, усі рушили по порядку.
Як тільки Верлан виявив свою божественну силу, щоб вивести з ладу Алея, єпископ наказав ув'язнити мага. Невдовзі кілька священиків кинулися закувати його в ланцюги мани на зап'ястях і щиколотках.

Крім того, одним із людей, які його оточували, була Каделія. Вона кричала про те, що землетрус, створений маною Алея, був спрямований на неї, а потім вона кричала, що подібне траплялося в палаці раніше.

«Тоді ми були в Імператорському палаці, але він намагався заподіяти мені біль тією ж небезпечною силою, яку використав щойно! Я думала, він ховається, а він знову за мною послідував сюди!»

Це була абсурдна здогадка, але правдою було й те, що Алей колись посварився з Каделією, тому він не міг це спростувати. Усе було б інакше, якби тут була Офелія, але коли справа дійшла до цього, він нічого не міг зробити.

Навіть якби чоловік тут протестував, скільки б не боровся, результат би не змінився. Щойно Каделія згадала минулий випадок, Верлан розтулив губи й заговорив суворим голосом.

«Ви не тільки увірвалися в храм, але й намагалися завдати шкоди члену імператорської родини. Це не можна сприймати легковажно. Спочатку вас утримають у в'язниці підземелля храму, а потім переведуть до імператорського палацу, де ви винесете суд».