Я ніколи не рятувала тебе...

111

Чим сенсаційнішим був слух, тим швидше він поширювався. І ось ця чутка з кожним днем ​​набирала обертів.

"Ти чув? Про те, якою була та жінка, з якою повернувся лорд Алехандро?»

"Я чув! Я маю на увазі, раніше здавалося, що він не цікавиться жінками. Що там сталося, що він приніс одну додому?»

«Так, мені теж цікаво. Проте всі люди, які раніше цікавилися лордом Алехандро, миттєво впали духом. Я чув, що вона його наречена?»

«Вони заручені?»

«Інакше навіщо їм повертатися до вежі разом , якщо вони не одружуються? Знаєте, лорд Алехандро міг піти куди завгодно.»

"Так Так!"

«Я теж щось чув. Що вона насправді вагітна».

«Вона вагітна?»

«Я чув, що в неї ранкова нудота?»

"О Боже!"

«Мені здається, причина, чому Мілорд привів її назад до вежі, полягала в тому, що вони зараз справляють весілля».

«Так, схоже! І я чув, що вони дуже добре ладнають!»

«Чому, ой чому!»

І ось так чутки роздулися до цього моменту. Вежа, як правило, дзижчала навіть від найменших новин, тому такі чутки викликали всередині великий переполох. Як не дивно, але люди, які щойно повернулися, зовсім не знали про ці чутки.

Незважаючи на те, що люди перешіптувалися самі собі поза межами слуху, насправді ніхто не мав сміливості запитати їх прямо. Крім того, їм було набагато веселіше говорити про стосунки інших людей і спостерігати за ними здалеку, ніж особисто втручатися.

Звичайно, четверо людей, які повернулися, знали, що в ці дні у вежі було особливо галасно, але вони не звернули на це уваги, бо просто припустили, що це через повернення Алехандро. Зрештою Корнеллі першим помітив цю чутку. Він відвідав лабораторію друга, щоб запитати про дослідження, які залишив, і тоді помітив, що вони пліткують про коханку лорда вежі. У цей час, якби людина, яка почула про це, була Єнніт, вона б відреагувала так:

«Про що ви говорите, бовдури!»

І разом з тим криком перекинула б стіл, де згорбилися пліткарі. Корнеллі, однак, не мав такої вдачі. Оскільки він мав таку особистість, яка робила його наївним до всього, але водночас швидко сприймав будь-що, хоча був одним із двох людей, які супроводжували Алехандро під час його повернення, шерсть швидко натягла його очі.