Розділ 1

44 1 0
                                    

Шум столових предметів упереміш з чавканням і гучними розмовами, зрідка і суперечками, злегка дратували. Щодня одне й те саме, начебто це проклятий день бабака!

Хлопець навпроти мене нестримно говорив і говорив, ніби його розповідь була не порожнім місцем, а оазисом у пустелі. Начебто в тиші не можна було спокійно пожити, поїсти.

—Кажуть, минулої ночі в жіночому туалеті загинула дівчина.Начебто, її звали Іві, - промовив юнак, зупиняючись жувати. Потім він підняв голову, згадуючи інформацію про юну леді. —Так, - сказав він, киваючи і повертаючись до їжі, —Іві Гастман.

—Що? - здивовано простягла дівчина, що сиділа поруч. —Серйозно? Я не знала.

—Ага, вона сюди потрапила рік тому. Бідолашна, - тихо промовив хлопець і сумно похитав головою, —напевно, зовсім не змогла впоратися зі своєю такою лютою долею.

Я закотила очі, продовжуючи поїдати переварені, не солоні та холодні макарони. Їм явно був уже не один день, як і огірку, що лежав поряд. Такий висушений, наче це місце забрало у нього всі соки. Швидше за все, навіть він не був гідний солі.

—Ще я чув, що новенький...

Хлопець оглянув усіх присутніх за столом:

—Ну той, що вчора вранці до нас приїхав.

—Блондин з карими очима?

—Так-так, він самий. Так от, кажуть, що він інший...

—Згодна, - перебиваючи співрозмовника, висловилася дівчина. —Я відразу це помітила, кажу вам. Як взагалі може існувати блондин з карими очима? - запитала вона й грюкнула долонькою по столу. —Одразу видно, що лінзи носить! Кажу вам, це точно так.

—Та ні, - сказав хлопець і поклав руку на плече дівчини, —я про інше. Кажуть, він не їсть звичайну їжу, а харчується, - юнак подивився на всі боки, показав на себе, потім на кожного з нас, а далі нахилився і знизив голос до шепоту: —Ну, ви зрозуміли, так?

—Що? - завила інша юна леді. —Цього не може бути, він виглядає таким порядним... Може, ти помилився? Я ось чула, що тут, серед дітей, є перевертень. Він ходить коридорами будівлі, поки ми всі спимо.

—А я чув, що в нас звільнилася чергова прибиральниця і це не просто так, не просто, - сказав хлопець і похитав головою. —Це все він, новенький.

—Я вірю, - висловилася перша дівчина і підняла чашку з компотом, ніби хотіла вимовити тост. —Охоче вірю, я б навіть сказала. Як взагалі можна так чинити? Чому його не заберуть спеціальні служби? Адже у нас є камери і... - Дівчина запнулася, невпевнено дивлячись на співрозмовників. —Адже вони в нас є, так?

Зраджений коханнямWhere stories live. Discover now