Розділ 45

6 0 0
                                    

Торкаючись губами щоки хлопця, я привітала його з поверненням до коледжу.

Вислуховуючи його численні розповіді про подорож, я так і не вникала в жодне слово.

Коли настав момент тиші, я попрощалася з Россом, скидаючи все на навчання. Час для пар справді наступав на п'яти. Харісону я пообіцяла зустрітися після навчання.

Тепер, сидячи в класі повному тиші, я намагалася засвоїти предмет. Але мої думки знову були далеко не тут. Я думала про слова Лестерна.

Якщо він справді говорив правду... У це легко вірилося. Усі дії більш-менш виправдовують його. Акоста турбувався про мене. Весь цей час він не хотів навіть торкатися мене. Зараза! Він навіть заплакав при мені. Лестерн відкрив частину своєї душі, знаючи, що після правди я не захочу навіть бачити його або спілкуватися на невизначений час. Але він пішов на цей ризик. Пішов, бо більше не міг приховувати правди. Пішов, бо цінував наші стосунки.

Може, я знову стаю прірвою між нами?

Голос викладача замовк. Я поспішила покинути роздуми та оглянула клас. Росс стояв біля відчинених дверей і про щось розмовляв з чоловіком. Я напружила слух.

Харісон глянув на мене. Я почула його прохання відпустити мене раніше з пари. Чоловік був проти. Тоді Росс шепнув пару слів йому на вухо, і той погодився.

Викладач звернувся во весь голос до мене, дозволяючи залишити пару. Я поспішила залишити клас.

Не важко було здогадатися, що хлопець вирішив підкупити чоловіка. Яка ж це була сума? Мільйон? Півтора? Може, більше чи менше?

Я не встигла зачинити двері, як мене відразу притиснули до стіни.

Теплі губи хлопця жадібно цілували мою шию, змушуючи сильно перелякатися.

—Двері, - тихо промовила я.

Росс гучно закрив їх ногою, не відриваючись від моєї ключиці. У мене мимоволі затремтіли руки з зошитами, які незабаром опинилися на підлозі за велінням хлопця.

—Я дуже сумував по тобі, - Харісон на секунду відірвався і звернувся до мене. —І від мене навіть є подарунок.

Його руки ковзнули під мою кофту, торкнулися грудей, а потім спустилися до стегон, підняли їх і притиснули мене до стіни.

—Слухай, я не думаю, що це влучне місце та час для поцілунків, - тихо сказала я, намагаючись вирватися.

Зраджений коханнямWhere stories live. Discover now