Машина пригальмувала біля яскравого будинку зі світлодіодами фіолетових відтінків. Клуб можна було порівняти з розмірами ТРК, де ми сьогодні закуповувалися.
Я вийшла з машини і вдихнула на повні груди.
Нічне місто гуло. Машини, немов зграї мурах, снували туди-сюди. Повітря було важке, просочене вихлопними газами. Я зробила глибокий вдих, відчуваючи себе живою.
Озирнулася. Свобода. Справжня. Більше ніякого притулку, ніяких однакових днів. Тут, у цьому галасливому місті, життя кипіло.
Пам'ятаю, як ми з хлопцями та дівчатами з паралельного класу в середній школі часто збігали вночі на дах старого будинку на околиці міста. Він був нашою таємною фортецею, нашим маленьким світом, відокремленим від усього іншого. Ми сиділи на краю, звісивши ноги, і дивилися на місто, яке розстелялося перед нами, немов гігантська карта. Вогні будинків зливалися в єдине мерехтливе полотно, а шум машин долинав до нас приглушеним гулом. Ми базікали про все на світі, ділилися секретами, мріяли. Одного разу, під час однієї з таких нічних посиденьок, ми побачили падаючу зірку. Кожен загадав бажання. Я загадала, щоб я завжди залишалася щасливою.
Акоста, який уже змінив синій піджак на чорний, дістав перепустки, показуючи їх охоронцеві. Чоловік був значних розмірів, і змусило мене подумати, що він не від світу цього або хтось із його родичів був велетнем.
Охоронець відступив убік, і перед нами відчинилися величезні двері. Ми зробили крок усередину. Прохолодне приміщення розкинуло руки вбік, щоб обійняти і прийняти нових гостей.
Навколо був легкий дим і тьмяне світло ламп, через що це місце здавалося таємничим і особливим. Повітря було наповнене запахом поту, парфумерії та дорогих цигарок. Я зробила крок уперед і одразу ж відчула жар від безлічі тіл, що тісно притулялися одне до одного. Гучна музика пульсувала у скронях, заглушаючи всі інші звуки. Барна стійка була заставлена різнокольоровими напоями, від яких виходив солодкуватий запах. За нею метушилися бармени, спритно змішуючи коктейлі.
Танцполом ковзали пари, їхні рухи були швидкими й ритмічними. Я помітила, що багато був одягнений зухвало, у яскраві костюми і відверте вбрання. У кожному кутку, за столиками, сиділи групами молоді люди, голосно сміючись і щось жваво обговорюючи.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Зраджений коханням
RomanceПісля двох років у притулку для сиріт, коли за півроку настає нове життя, дівчина отримує листа з пропозицією вступити до коледжу, куди вона не подавала заяви. Вирішивши, що це шанс розпочати нове життя, вона збігає з притулку і розповідає про все...
