Віддаляючись від підвіконня, я повільно сіла на ліжко.
—Я доводиться вмовляти її залишити теплицю і відпочити. Бабуся - великий трудоголік і навіть на пенсії не може дати собі відпочити, - розповіла про своє життя Хелен. —Раніше вона працювала в туристичній компанії, але її завжди тягнуло більше до рослин, ніж до людей. Дивно, але бабуся не перетворилася на злу стару жінку, яка заздрила багатим. Адже не кожен може дозволити собі такий дорогий відпочинок.
У слухавці почувся шум і важке дихання дівчини. Далі пролунав голос Харді, який запрошував бабусю на вечерю.
Моя рука вже горіла від мобільного телефону, тому я вирішив увімкнути динамік, але кнопку не натискалася. Телефон все більше нагрівався.
—Так ось, - продовжувала Хелен, —я, мабуть, трохи позаздрювала. Все-так... хочеться хоча б од... раз побути на морі.
Я посміхнулася, але мені не подобався зникаючий зв'язок та поведінка телефону.
—Як твій нім...ий?
—Він запропонував мені зустрічатися. Так що я виграла спір, - байдуже сказала я і лягла на ліжко.
Лестерну я так і не розповіла, як пройшли й проходять побачення з Россом. Він не цікавився, а може, просто був зайнятий. Останнім часом ми рідко бачилися, і було зрозуміло чому. Я виграла суперечку. Але я дуже сумувала за ним.
Акоста перекидався зі мною кількома фразами за обіднім столом, коли досипав мені їжу в тарілку або ділився напоєм, а так ми майже й не бачилися. Я пропонувала поговорити в моїй кімнаті або на горищі, але Лестерн відмовлявся. Він ніби уникав мене, але я не хотіла в це вірити. Адже ми так добре почали спілкуватися.
—Ні, я-я не вір... вірю тобі. Мені потрібні док...зи.
—Які? - я різко піднялася і насупилася. —Про це мови не було. Я думала, ми довіряємо один одному.
—Так-то довір... Але коли йдеться... викрадення, то треба... на... пого...тові та... перевір...
—Хелен, я тебе погано чути.
У слухавці була тиша. Я подивилася на екран, а потім назад піднесла телефон до вуха.
—Хелен?
—Ти там хоч слинки не пускаєш на грошики? - глузливо запитала подруга.
—Ні, авжеж ні. Я нещодавно виг...
У слухавці пролунали нерозбірливі слова, ніби звук був пришвидшений. Я напружилася.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Зраджений коханням
Roman d'amourПісля двох років у притулку для сиріт, коли за півроку настає нове життя, дівчина отримує листа з пропозицією вступити до коледжу, куди вона не подавала заяви. Вирішивши, що це шанс розпочати нове життя, вона збігає з притулку і розповідає про все...