Зраджений коханням

Розділ 54

Я перестала думати про зрадницький ніж, встромлений мені в спину від долі. Я перестала думати про насмішки життя. Я перестала думати про наслідки, які чекали на мене в майбутньому.

Я збиралася з думками про те, як донести Лестерну: плани змінилися.

Хлопець розчісував моє довге, густе і темне волосся, допомагаючи мені підготуватися до сьогоднішнього балу, який мав початися через кілька годин. Він з ніжністю брав кожне пасмо і безболісно проводив по ньому гребінцем. Лестерн був наче в якомусь трансі, екстазі. Він був поглинений цим заняттям і не хотів залишати мене саму.

Акоста вже давно був одягнений.

Коли я побачила його в смокінгу, мої очі розбігалися від подиву. Він був прекрасний у ньому. Жодної складки, жодного м'ятого клаптика на його одязі. На Лестерні навіть була краватка, яку він тут же кинув мені на ліжко разом зі своїм піджаком, гарча лайки. Він його душив, і коли я спитав його, чому він його надів, хлопець нічого не відповів.

Мені було начхати на попередження Росса, щодо мене та Лестерна. Ніхто не міг мені заборонити робити те, що я хотіла. Я так довго шукала щастя, а тепер його хочуть забрати в мене. Як я можу здатися та залишити все, як є, без бою? Навіть якщо я програю, якщо я загину у цій битві, я принаймні намагалася; я намагалася завоювати найкращий світ для себе, для нього, для нас двох.

Я намагалася заспокоїти тряску рук та всього тіла. Акоста і не підозрював про синці, що були заховані під тонною тонального крему на обличчі, руках та тілі. Довелося знатно забруднити руки, щоб ретельно все приховати, та й так, щоб це був не маскарадний грим, а відтінок звичайної шкіри, яка ще не пізнала косметики.

Але він міг помітити криваві кірки на голові. Волосся мало ретельно приховати їх, але гребінець міг їх розкрити. У такі моменти я стискала зуби.

Цими зубами я хотіла перегризти горлянки Харісону та Крофтону. У світі не повинно бути таких людей, як ці двоє. А їх нащадків – тим паче. Скільки душевних та фізичних травм вони завдали іншим, не мені? Скільки вбили, закопали та брехали матерям про загибель дочок, синів? Скільки було цих невинних людей, дітей, які могли б породити на світ куди світліших осіб, які мають душу?

Я не сказала Лестерну про вчорашнє побиття. Я взагалі йому нічого не сказала. Він міг побити Харісона, і я була б не проти, якби це не зруйнувало мій новий план, який я досі не могла донести до Лестерна. Може, він уже знав про вчорашню ситуацію і мовчав. Все-таки двоє дівчат не могли не проговоритися.