Розділ 36

9 0 0
                                    

Цифри розпливалися перед очима. Теореми, позначення та аксіоми плуталися між собою, затуманюючи розум повністю.

Тепло розпливлося по моєму стегну. Чужий подих на шкірі викликав мурашки. Я здригнулася, серце забилося в шаленому ритмі. Свідомість прояснилася, але разом із нею прийшло і знайоме відчуття тривоги.

—Що трапилося? - невинним голосом запитав Росс.

—Нічого, - злегка заїкаючись і заливаючись фарбою, відповіла я.

—Де ти зупинилася?

—Там тригонометрія і об'ємні фігури, а ще вектора, - втомлено відповіла я, важко зітхаючи.

—Тут немає нічого складного. Головне, правильно накреслити все і позначити, потім згадати формули, які ти мала вивчити, як і теореми, - почав Харісон, а потім взяв олівець і накреслив малюнок до завдання.

Я з нерозумінням дивилася на цей витвір.

—Тепер спробуй ти.

Хлопець простягнув мені олівець і показав пальцем на таке завдання.

Щойно я зробила першу лінію, то невпевнено глянула на Росса. Хлопець підбадьорливо кивнув.

Я попросила Харісона допомогти мені з навчанням. Росс більше робив сам, ніж дозволяв мені пробувати. Його підхід до навчання ще більше плутав мене та відривав від світу знань.

Закінчивши малюнок, я глянула на Росса. Хлопець позитивно кивнув головою. Я щасливо посміхнулася.

—Який наступний номер зробимо? - натхненно запитала я.

—Можливо, тебе слід нагородити? - промуркотів Росс, наближаючись.

Його гаряче дихання обпалило мою шию, змусивши нервово ковтнути. Серце забилося частіше.

—Або покарати, - додав він з усмішкою, відкидаючи моє волосся і відкриваючи шию, ніби заманюючи в гру, в яку я зовсім не хотіла вступати.

—Я відкинулася на спинку, намагаючись створити між нами дистанцію. Росс не звернув уваги на мій протест. Він нахилився ближче, і його губи опинилися зовсім близько від мого вуха.

—Я не впевнена, що це гарна ідея, - пробурмотіла, відчуваючи, як фарба піднімається до щік.

Я мимоволі відсунулася, намагаючись показати, що мені некомфортно. Але Росс цього не помітив, або вирішив проігнорувати. Різко вставши на ноги, я випадково вдарилася коліном об стіл і застогнала від болю. Хлопець лише тихо хихикнув, насолоджуючись ситуацією.

Зраджений коханнямWhere stories live. Discover now