Розділ 17

9 0 0
                                    

Відкинувшись на подушку, я зітхнула. У цьому зітханні я зібрала всі вибачення, які в мене тільки були.

—Мені дуже шкода, що тобі не вдалося відсвяткувати День подяки з нами. Тут була й смачна їжа, танці та компанія зі своїми жартами. Ми веселилися весь день та обмінювалися подарунками.

Мій погляд пав на стопку цукерок, яку мені вручили кожен член компанії. Лестерн сказав, що це така традиція, тому мені теж довелося купити таку саму коробку солодкого.

—Все добре, - відповіла Хелен. —Я теж непогано провела день. Ми разом із класом займалися волонтерством та пригощали їжею безхатьків. Я познайомилася з чоловіком похилого віку, якого кинула дружина через те, що він витрачав занадто багато грошей на монети, які колекціонував. Він мені здався милим.

Я полегшено посміхнулася, відчуваючи, як камінь з душі впав.

—Що ви ще робили?

—Нічого, наскільки я пам'ятаю. Пізно ввечері, коли ми виконали свій шляхетний обов'язок, Чемберс провів мене додому.

На моєму обличчі залишалася посмішка і хотілося завити від такої романтики, але я відсмикнула себе від такого прагнення. Хелен терпіти його не могла, і я теж, то навіщо ж раптом зводити їх разом?

—Правда, - невпевнено видала дівчина, —він поїхав сьогодні, і я не знаю, коли повернеться.

—Та потрібний він тобі? - обурено запитала я. —Усього лише черговий простолюд, який не заслуговує і думки про себе.

—Так, але...

—Тобі він потрібен? - невірячи, запитала я з ноткою огиди.

—У нас спір, звичайно потрібен! - серйозно відповіла Хелен. —Я же не хочу викрадати автомобіль.

—Ніби я хочу.

На тому кінці слухавки Харді приснула, а потім почувся гучний регіт, який я невдовзі теж підхопила.

З Хелен ми спілкувалися по телефону щодня, а якщо не виходило, то списувалися. Нічого як такого у житті дівчини не змінилося, навіть наш спір на неї ніяк не вплинув. Життя так і залишилося нудним.

Тяжко зітхнувши, я стерла сльози сміху на очах, злегка хихикаючи.

—Все, - втомлено простягла я. —Я, начебто, заспокоїлася.

—Та я теж.

—Що там батьки?

—Я досі наполягаю на твоєму удочеріння.

Зраджений коханнямWhere stories live. Discover now