Я переродилася і почала нове життя в іншому вимірі, як сьома донька ТОМИ 1-2

16: Еквівалентна шістдесятьом

Розділ 16: Еквівалентна шістдесятьом

Марія здивувалася словам Титанії: — Зазвичай я можу сказати, що відбувається, коли бачу це — але...

— Га? — Учителько, якщо ти дивишся, то знаєш про мій дім?

— Це магія. Я володію магією далекоглядності. Я ж казала, що можу все, хіба ні?

— Звідси будинок... чарівним дивовижним...

— Але я не дуже добре в цьому розбираюся, тому не покладай на мене надто великих надій. Поговорімо про це за чашкою чаю. І поїмо трохи печива.

— Печиво! — Марія підскочила.

　Але в пам'яті одразу з'явилося обличчя Хлої, і вона похитала головою.

— Майстерко, мені шкода сестру Хлою, тому я утримаюсь від печива. Я так хочу його з'їсти, але... Я так хочу його з'їсти, але...

— Це не те, чого дитина повинна боятися.

　Коли я вперше побачив її, то подумав, що вона ще зовсім маленька.

　Перше, що спадає на думку, це те, що вони не тільки одне й те саме, але й те, що вони дуже різні.

— ...це викликає звикання.

— Вчителько? Ви щось казали?

— Ні, я говорила сама з собою.

　Титанія зрозуміла, чому Хлоя часто гладила Марію по голові.

Вона була дуже хорошою вчителькою, але вона також була дуже хорошою вихователькою. — Ти дуже розумна дівчинка. Хлоя, вона буде щасливішою, якщо ти будеш щасливою. Подумай про це, розумієш, що я маю на увазі? — Я впевнена, що твоя сестра сказала б тобі, щоб ти не переймалася цим і просто їла. — Ти повинна більше думати про власне щастя. Не ввічливо надмірно турбуватися про інших людей.

— Ви так вважаєте?

— Так. Для восьмирічної дівчинки ти виглядаєш напрочуд дорослою. Чи є це благословенням Божим? У будь-якому випадку, живи своїм життям так, як тобі хочеться. Це те, що тобі доведеться зробити.

— Я розумію.

　Перше, що спадає на думку, це те, що вони не тільки нерозривні, але й нероздільні.

— "Живи, як хочеш, га?.."

　У попередньому житті вона завжди піклувалася про свого нікчемного батька, а її рідкісним задоволенням було спілкування з бабусею.