Я переродилася і почала нове життя в іншому вимірі, як сьома донька ТОМИ 1-2

41: Вирішено - до столиці!

Розділ 41: Вирішено – до столиці!

Коли дівчинка озирнулася, її погляд зустрівся з очима жахливого демона.

   "Відчуття, ніби ні він, ні я не можемо відвести очей одне від одного", — Марія переборола себе і з усіх сил кинулася тікати. 

Величезна туша Джірнітри почала випромінювати яскраве світло, а велика паща – відкриватися. У той самий час у повітрі розгорнувся величезний магічний згусток енергії.

   — Маріє!.. — Амнезія закричала, через мить дракон атакував їх звуковою хвилею.

Марія загальмувала підошвами черевичків, обернулася і стала обличчям до обличчя жахливого Джірнітри, швидко застосувавши магію у відповідь. Неймовірно великий згусток магії у формі котячої мордочки з'явився перед дівчинкою завдяки її заклинанню, яким вона захистила себе. На котячій мордочці почали з'являтися складні фігури.

   — Молодець! — Лицарка зіскочила зі свого білого коня і підбігла до Марії разом зі своїми помічницями. — Якщо у нас не вийде захиститися, ми…

Звукова хвиля з пащеки дракона рухалася прямо до маленької чарівниці. Хвиля, яка сконцентрувала в собі величезну магічну силу, повалила навколишні дерева, розтрощила їх, пробила землю і вдарила в магічний захист у формі кота.

   "Тьху!.."

Магічні сили Демона Стародавнього Дракона Джірнітри та Марії зіткнулися одна з одною, в результаті чого земля, крім як за Марією, перетворилася на півколо. Відлунював скрегіт металів високої щільності, що періодично терлися один об одного.

   "Не програю!.." — Марія влила більше магії у свій захист. Атака одразу ж відбилася.

Вона уявила, що хвиля змінила напрямок і полетіла назад, до жахливого Джірнітри! Уявила, як світло відбивається від люстерка і прямує прямо до дракона. До того ж в її уявній картині, яка через мить стала реальністю, чорні чари, які летіли разом зі звуковою хвилею, переформувалися з чорної хмаринки на величезного милого котика!..

Древній дракон Джірнітра був абсолютно впевнений у собі і своїй перемозі. З кожною атакою його очі закочувалися з незрозумілим для Марії виразом пики.

Величезний котик уже летів з шаленою швидкістю до нього. Це була очевидна поразка.

Чорний милий котик нявкнув, і за мить Джірнітра вже був у нокауті. Величезне тіло демонічного дракона злетіло з такою силою, що мало не відірвало йому голову, і впало вниз разом з деревами, як супутній збиток.