ДНІ МАРОДЕРІВ

Розділ 19. Вітер. Дівчатам вхід заборонено

Раптово налетів вітер, зашарудив сторінками й ледве не вирвав книжку з рук. Лілі й Аліса сиділи на трибунах на полі для квідичу, жували сандвічі з малиновим джемом і намагалися готуватися до понеділка й чергування в Крилі, але це було дуже й дуже важко.

З першими променями вихідних на замок, у якому щойно розпочався навчальний рік, раптом щедро пролилися залишки літа. Прозоре сонячне світло бризкало у вікна, заливаючи прозорим медом порожні класи. Небо у Великому Залі, пронизане позолотою сонця і кремом хмар, виглядало точнісінько так само, як те, з якого малював свій рай маглівський художник Рафаель Санті.

У гонитві за теплом, що вислизає в наступний рік, учні дружно висипали із замку і тепер дзвеніли радістю і майоріли різнокольоровими пледами по всій території.

Джеймс, вдихнувши зранку підгорілого прохолодного вітру, ніяк не міг всидіти за підручниками й, попри величезну кількість завдань, вмовив хлопців піти на поле і пограти у кводпот.

— Що ти робитимеш, якщо перед контрольною із зіллєваріння я не стану тобі допомагати? — поцікавилася Лілі, тоді як хлопчики, галасливо перемовляючись і підштовхуючи один одного, йшли на вулицю. Вона сиділа за письмовим столом у піжамі та своїх улюблених тапочках з мордами псів і, граючи пером, підкреслено не дивилася на спортивний бунт.

На її погрозу Джеймс і Сіріус лише розреготалися.

Побачивши, як ображено витягнулося обличчя коханої, Джеймс схаменувся і спробував переконати Лілі в тому, що для домашніх завдань є ще неділя, а їй треба навчитися відпочивати "як усі нормальні люди", але вибачення вийшли зім'ятими, бо Джеймс поспішав. Ба більше, слова про "нормальних людей" боляче встромили Лілі, тож коли Джеймс, легковажно посміхаючись, спробував перед виходом поцілувати її в щоку, вона ухилилася й навіть не побажала йому удачі перед грою.

Коли вітальня спорожніла, прийшла Аліса з чаєм і печивом, і вони разом узялися за книжки.

У п'ятницю після чергування мадам Помфрі дала їм з Алісою цілий список підручників, без яких, за її словами, про чаклунську медицину не може йти й мови. Очікування не справдилися — замість цікавих цілющих заклинань підручники повнилися живими ілюстраціями того, як правильно накладати закляття-шов, бинт і шину, що робити після укусу отруйного грибозуба, а також перелічувалися заходи, яких треба вжити, коли в чарівника раптово трапився напад зникаючої хвороби.