ДНІ МАРОДЕРІВ

Розділ 56. П'ятий Мародер

Який сенс бути сильним зіллям, якщо ти не в змозі придумати зілля, здатне допомогти коханій людині? Який сенс служити найбільшому чарівникові всіх часів, якщо не можеш попросити в нього допомоги? Який сенс узагалі жити й дихати цим тухлим повітрям, якщо десь задихається та, без якої не має сенсу нічого?

Северус Снейп із силою потер обличчя, зганяючи з нього сонливість, і подивився на годинник. Час уже наближався до ранку, але зараз його цікавило не це. Склад протиотрути, над яким Снейп працював ось уже цілий місяць, мав кипіти ще рівно півтори хвилини, а потім можна було перейти до основної стадії. Сім протиотрут від семи компонентів прокляття брудної крові вже чекали свого часу в пробірках. Залишилося тільки додати їх до складу в строго визначеному порядку.

Нарешті півтори хвилини минули. Северус перекинув пробірку з першою протиотрутою в котел, щойно секундна стрілка торкнулася дванадцяти. Потім почекав необхідні шістдесят три секунди й вилив другу. Піт градом котив по його обличчю, заливав очі, але Северус не звертав уваги. Не до того було. Потрібно було чітко стежити за часом, бо в цей самий момент протиотрути з'єднувалися в киплячому казані, як пазли. І до кожного наступного потрібно було додавати рівно тринадцять секунд, не забуваючи при цьому помішувати склад, то за годинниковою стрілкою, то проти. Після шостої протиотрути зілля завирувало і його колір вивернувся навиворіт, ставши прозорим, як гірська вода, так що казанок здався порожнім. Зілля заспокоїлося і перестало вирувати, хоча вогонь під казаном горів, як і раніше. Ба більше, воно стало крижаним, як вода в ополонці. Рука Северуса тремтіла, коли він заніс над казаном сьому пробірку, але тільки-но її вміст доторкнувся до поверхні, зілля завирувало як божевільне, а потім пролунав оглушливий вибух і казан розлетівся на шматки.

Через кілька хвилин дзвін розбитих пробірок і склянок затих. Залишки зілля тихо пузирилися серед осколків, сторінки розкиданих книжок тліли, а Северус так само сидів під партою, вчепившись обома руками в її ніжку, і трясся з голови до ніг, стиснувшись у грудку. А потім раптом схопився і з шаленим ревінням змів на підлогу розкурочений казан, завали з книг і довідників, коробки, банки та склянки. А потім без сил звалився на підлогу біля парти та просто розридався.

Знову. Знову провал. Знову невдача! Ну що він робить не так?! Він уже випробував усе, усі варіанти, усі інгредієнти, але щоразу зілля незмінно вибухало на сьомому компоненту, і Северус просто не знав, він не міг зрозуміти, що треба зробити, щоб зілля прийняло цю клятий сьомий компонент!