Аліса зав'язала на поясі накрохмалений білий фартух, розгладила спідницю й прискіпливо оглянула себе в дзеркалі. Мадам Помфрі щоразу сварила їх за неохайний вигляд, навіть якщо він полягав у легкому прим'ятому спідниці, крихітних плямочках мікстури й волосині, що лежала на плечі. Цю жінку хлібом не годуй, дай кому-небудь прочитати лекцію, тому доводилося стежити за собою. Але, все одно, порівняно з деякими, шкільна медсестра була справжнім ангелом.
Аліса ще разок розгладила складки на спідниці та попрямувала до шафки з зіллям. За час канікул у крилі нагромадилося чимало роботи, але крім Аліси тут поки що нікого не було, якщо не брати до уваги Марлін, як завжди відгороджену ширмою, і якогось сплячого першокурсника.
Вона дістала з шафи важку коробку з новими ліками й почала проводити інвентаризацію. Робота була монотонна і нудна, але Аліса раділа, як дитина. Мерлін, хто б знав, як вона чекала повернення до школи! Комусь може здатися, що весняні канікули — це чудовий час, сповнений зелених галявин, кучерявих баранчиків і теплого вітерця. Якщо хтось так думає, значить він ніколи не проводив свої канікули в компанії Августи Лонгботтом. Ця жінка здатна перетворити будь-яке свято на випробування, після якого смертельна сутичка з Темним Лордом здасться прогулянкою на свіжому повітрі. Ось тільки Темний Лорд навряд чи стане двадцять хвилин докоряти комусь за молоко, що прикипіло до кухлика, або, наприклад, залиті водою квіти в саду. Аліса ж натикалася на невдоволення своєї майбутньої свекрухи буквально на кожному кроці, а оскільки Френк майже щодня був зайнятий роботою, вони з Августою проводили разом обурливо багато часу. Тож, починаючи з перших днів перебування в її домі, Аліса відраховувала хвилини від повернення до Гоґвортсу.
І з канікул повернулася однією з перших.
Покінчивши з зіллям, вона зазирнула за ширму до Марлін. Тут нічого не змінилося, хіба що квітів поменшало. Польові, які вони з Лілі залишили тут перед від'їздом, уже засохли й засмітили тумбочку та підлогу. Зате, соняшники були вже тут як тут.
Аліса прибрала за допомогою магії зів'ялі квіти, присіла на стілець біля ліжка і підперла голову кулачками. Цікаво, що Марлін бачила у своєму зачарованому сні? Чи чула тих, хто до неї звертався?
Час від часу Аліса розмовляла з нею, просто тому що так їй здавалося, що з подругою все буде гаразд, і вона справді просто спить. Ось і зараз, Аліса вже хотіла було поскаржитися їй на Августу, але в цей момент двері крила скрипнули і пролунали голоси:
ВИ ЧИТАЄТЕ
ДНІ МАРОДЕРІВ
FanfictionПрекрасних принців тут немає. Це історія про Мародерів. Повернення вашої улюбленої історії українською. Перша публікація - 2013 рік. ЄДИНИЙ ОФІЦІЙНИЙ ТЕКСТ. Друк, переклад і викладання на сторонніх ресурсах заборонені. Персонажі на обкладинці ств...
