>🔞< нахабний директор >🔞<

<<part 108>>

стейсі: на жаль ні, мурмаєр же вибрав тебе...
- сумно відповіла подруга.
я не зрозуміла...
- Здивувалася я.

Стейсі: довга історія, а що?
я: гаразд, хотіла тебе з хлопцем одним познайомити, він такий...
купер: ніякий!
схопивши мій телефон, купер відразу скинув трубку.

я: гей?! що ти робиш?
- обурилася я.
купер: не треба мене знайомити з нею!
- на відріз говорив норієга.
я чому?

купер: ти дурна? ти її бачила? мене бачила? я під її стандарти не підходжу!
- Опускав вниз себе хлопець.
я що? які нахер стандарти? купер! віддай мій телефон!

купер: неа! переставай давай, у мене стільки грошей нема, скільки вона хоче!
я: справа не в грошах, ну заткнуся в її бік!
він засміявся.
купер: т/і, не треба, я знайду собі дівчину як я, мені правда не потягнути твою стейсі, вона дуже любить гроші.

повернувши мій телефон, хлопець підібгав губи.
я: куп, ти навіть не знаєш її, звідки такі думки?
глянувши на мене, хлопець закотив очі.
купер: ну все ж таки видно, видно все! у неї тільки сумочка як мій колишній будинок стоїть!

я: дурень, оцінювати треба не тільки грошам, а стосовно себе, нічого це ти не розумієш...
вставши з ліжка, я вийшла з кімнати.
купер: куди ти?
- спитав він, встаючи слідом.

я: побачення вам влаштовувати)
купер: т/т!
грюкнувши за собою дверима, я засміялася.
я: все одно влаштую побачення!

забігши до сусідньої кімнати, я зачинила двері на замок.
купер: т/і, ну не треба!
- Впечатаючись у двері кричав хлопець.
я: треба, треба!

написавши текст із запрошенням на побачення подрузі, я відправила його стейсі.

<листування>

стейсі: містер ікс? серйозно?
я: тобі сподобається, головне будь у точний час!
стейсі: зрозуміла)

<кінець листування>

прибравши телефон під подушку, я із задоволеною усмішкою вийшла до злого друга.
купер: не кажи, що...
я: дааа...
- Простягла я.

відвернувшись від мене, норієга втомлено зітхнув.
я: завтра, о 20:30, гай.
купер: який до біса гай? мені навіть йти нема в чому! я мовчу вже про гроші...
я: не проблема, все це ми візьмемо у пейтона)

<вечір>

валячись на зім'ятому ліжку, я дивилася фільм по ноутбуку. час уже наближався до півночі, пейтон все ще не було.
чекати було нудно, тому не закінчивши перегляд любовного фільму, я заснула.

<ніч>

відчувши як чиясь рука обгортає мою талію, я розплющила праве око.
я де був?
- Сонно запитала я.
пей: у батька марго.

я: так довго?
пий: ну не починай... ми посиділи, випили, обговорили час похорону, вибрали могилу, пам'ятник...
я: м, то видно, що від тебе алкоголем несе.
– ревнуючи відповіла я.

пей: не гнівайся. купер скаржився на тебе, сказав, що ти вирішила влаштувати йому побачення зі стейсі.
я: так, а він паразит ниє, що в нього нічого немає.
пей: так це не проблема.
я: я йому те саме сказала. гаразд, я далі спати.

посміхнувшись, хлопець цмокнув мене в щоку.
пей: добраніч, кохана.
я: угу.
у цей момент у кімнаті настала труна тиша.
>>>>>>>>>
швидше підписуйся