вечір настав досить швидко. до восьмої вечора ми були вже в аеропорту, де я, марго та хлопці чекали рейсу.
притискаючись до грудей шатена я хвилюючись тримала його за руку.
наскільки ми поїдемо туди? ніхто не знає.
ось оголосили наш літак. вставши з сидінь ми разом з іншими людьми вирушили до перелітного монстра.
показавши наші квитки стюардесі мурмаєр посміхнувшись глянув на мене.
пей: це ненадовго маля, я вирішу всі проблеми і ти повернешся.
обнявшись з коханим я жадібно, ніби востаннє поцілувала його.
залізши на борт літака я почала чекати марго. обійнявшись з пейтоном і ніком дівчина слідом залізла на літак. Сівши разом на свої місця, ми махаючи хлопцям, чекали зльоту.
зачинивши двері літака дівчина пройшла до нас. Упевнившись у нашій зручності, стюардеса дала знак згоди на виліт.
апарат рушив із місця. розгін пройшов швидко. поступово прибравши шосі, машина завила у повітря.
пей і все інше було позаду, далі на нас чекала божевільна відпустка на морі... що нас там чекає?
>>>>>>>>>>>
ВИ ЧИТАЄТЕ
>🔞< нахабний директор >🔞<
FanfictionОтож ця історія, ну не знаю як сказати може сам прочитаєш і дізнаєшся? Це переклад на українську мову, тому мова може бути десь не десь проскакувати.
