>🔞< нахабний директор >🔞<

<<part 48>>

почуття совісті на хвилину затьмарило мій розум, але, взявши себе в руки, я посміхнулася.
я: як скажеш, тільки не сумуй.
стиснувши руки хлопця у відповідь, я цмокнула його в щоку.
нік: спробуєш тости? я старався...
- Сказав остін.

я: який ти в мене добрий, стільки років не помічала, який ти дбайливий.
взявши в руку тост із сиром, я відкусила шматочок.
нік: ну як?
розжував печений хліб, я запила його каву.
я: незрівнянно остін, найкраще!
- Вигукнула я.

<pov автора>

посміхаючись дівчина, хлопець залишив т/і сказав їй про фруктовий салат.
поклавши шматок хліба назад на тацю, т/ф подивилася на себе в дзеркало.
думки: яке ж ти нікчемність т/і, заради своєї вигоди грати на почуттях людини...
- пригнічувала себе вона.

мозок відразу прийшов у роботу. почуття образи та болю відразу ж нагадали про себе.
думки: а як він зраджував тобі за спиною, м? він бив тебе! не смій зіскакувати, у тебе буде все, тільки не забувай...
поплескавши себе по щоках, русява піднялася з ліжка.

нік: спробуєш?
у кімнату увійшов блондин із кришталевою чашкою в руках.
т/і: салат? давай...
не соромлячись піврічного вигляду, красуня підійшовши до хлопця взяла пальчиками шматочок черешні.

т/і: смачно, обожнюю фрукти, дякую)
нік: ти говорила про вдома, хіба ти не повернешся до мене?
- Завів тему раптом Остін.
на мить дівчина розгубилася, а потім одразу сказала.

т/і: я поки не довіряю тобі, а якщо ти знову вдариш мене?
її очі заслізилися, натиснути на сіроокого їй нічого не варто.
нік: що ти таке кажеш? я ніколи в житті більше не підніму на тебе руку!
- казав він.

т/і: і все ж...
Блондин опустив голову вниз.
нік: якщо тобі так буде спокійніше, я куплю тобі дім. не хочу, щоб ти боялася мене, ми ж проводитимемо час разом?
т/і: звичайно будемо, адже я все ще люблю тебе...
- ляскаючи своїми нафарбованими віями брехала дівчина.

поставивши чашу із салатом на стіл, він усміхнувся.
нік: я теж тебе люблю, я був такий дурний, мені соромно за свою поведінку, я так довго домагався тебе, вибач...
здається йому справді було соромно, невже він кається?

т/і: я просто мало видаляла тобі уваги, я теж була не права, мені варто було думати над твоїми словами та пропозиціями)
- Усміхалася героїня кладучи свою біленьку ручку на щоку остина.
пара швидкоплинних секунд і пара злилася в ніжному поцілунку.

тепер нік був під повним контролем т/і, здається він був готовий звернути заради дівчини гори, красуня взяла його під свою спідничку.

<pov т/і>

відсторонившись від губ хлопця, я облизнула губи.
я: ти в мене найкращий.
– тихо сказала я.
нік: може прямо зараз купимо тобі будинок? я хочу щоб цієї ночі ти була зі мною...
я: ти заради мене так поспішаєш? я нікуди від тебе не подінусь, але якщо так хочеш, давай.
- Погодилася я з ураганом переможних емоцій усередині себе.

нік: ти не всі речі забрала, вони лежать у сусідній кімнаті, мабуть забула про них.
я: угу. я схожу в душ, приведу себе до ладу, а потім ми поїдемо.
нік: добре сонце, я виберу для тебе кілька найкращих варіантів.

вийшовши з кімнати, я увійшла до сусідньої. діставши з шафи кофту та шкіряні штани, я так само витягла рушник.
узявши все з собою і вийшовши з кімнати, я поїхала в душ.

<годину опісля>

злегка просушивши волосся феном, я швидко перевдяглася у свіжий одяг.
фарбуватися не було чим, тому йти на вулицю я збиралася без косметики і з розпущеним волоссям.

нік: о, ти вже все?
- сидячи на дивані в залі раптом сказав хлопець.
я: так, вже щось надивився?
нік: так, три варіанти, подивишся?
присівши на коліна білявка, я взяла телефон у руки.

перед очима з'явилися фотки розкішних будинків, залишилося тільки вибрати.
>>>>>>>>
який же виберемо?)
зайчика, швидше за підписуйся, включай повідомлення і став реакції, щоб не пропустити нові серії ❤️
кому сподобалася серія, ставимо "💘"