>🔞< нахабний директор >🔞<

<<part 86>>

я: купер?
- Здивувалася я.
кинувши на мене похмурий погляд, брюнет знову глянув на таргана.
купер: я довго розмовляти не буду, руки від неї прибрав!

тарган: цуценя, краще вали звідси, поки я тобі зубки не опилила!
- пригрозив той.
але молодого хлопця це зупинило. кинувши рюкзак на асфальт, той рушив у наш бік.

відчувши загрозу, хворий відкинув мене убік, від чого я врізавшись у кам'яну клумбу з квітами на мить знепритомніла.
чорнявий раптом вихопив з кишені ніж.
вискалившись на серйозного хлопця, той кинувся на нього з криками.

тарган: ти пошкодуєш про це!
удар цілився прямо в лоб, але брюнет плавно відступив, ніж пролетів біля. перехопивши руку суперника, купер із силою вдарив його по обличчю, а потім різким рухом руки вибивши ножа з його кулака, з розмаху штовхнув таргана в живіт.

впавши на землю, той скрикнув пристойний шмот крові.
підійшовши ближче до ворога, друг схопив його за комір худий.
купер: хто з нас щеня, шакал?
я: к.. купер...
- підводячись із землі промовила я.

витерши кров з чола, я хитнувшись сказала.
я: це він зґвалтував мене зі своїми дружками! я згадала...
?: стояти, поліція!
звідки не візьмись вилетіли поліцейські.

схопивши мене за комір кофти, один з них відразу почав скручувати мене.
купер: гей, руки від неї прибери!
- крикнув брюнет.
проте в цей момент хлопцеві прилетів струмовий розряд у шию.

відключившись, той непритомний впав на землю. таргана скрутили теж.
запакувавши нас у машину, менти повезли нас у ділянку, де я і провела весь свій решту дня.

<кілька годин по тому>

я як ти?
- Пригладжуючи волосся купера запитала я.
розплющивши свої очі, хлопець примружившись глянув на мене.
купер: де ми?
?: о, отямився? у клітці ви, дебіли.

поліцейські засміялися. навпроти нас у такій же камері сидів тарган, який щось дико дряпав на стіні шпилькою.
?: ще раз, як звуть, через що бійка?
- всоте вже питав один і той же.

я: так т/і т/ф я! скільки можна повторювати? цей хлопець та його дружки зґвалтували мене, я втратила пам'ять, а сьогодні ми зустрілися і він вирішив мене знову кудись відвезти, купер заступився за мене!
– уже кричала я.

?: Ну так звичайно. кому ти така потрібна, щоб викрадати, га?
- Сказав мент з усмішкою.
купер: заткни свою пащу, чмо, слухати гидко!
- гавкнув куп.
?: ще одне слово, і я вмотаю тобі ще раз!

я: чому ви не дозволяєте мені зателефонувати? я маю на це повне право, дайте мені мій телефон!
– крикнула я.
?: ще че?
купер: даремно, ці дауни ні на що більше не здатні, так би реальних ублюдків ловили.

?: замовкни вже!
- пройшовся він.
пей: т/і!
в холодну залу раптом влітає скуйовджений пей.
я: пейтон!
оживившись, я схопилася на ноги.

підбігши до ґрат, я взяла мурмаєра за руку.
я: як я рада тебе бачити, звідки ти дізнався?
пей: пробач котик, але в твій новий телефон я вставив датчик стеження, для твоєї ж безпеки.

?: Гей, хлопче, хто тебе сюди взагалі пустив?!
- Сказав мент встаючи з-за столу.
пей: я хто? я та людина, завдяки якій ти і твої друзі втратять роботу, готуйте свої дупи до виходу, чорти.

підійшовши до хлопця, мурмаєр грубо вихопив із його рук ключі від камер.
швидкими рухами рук відчинивши двері, пейтон відразу обійняв мене.
пей: ти гаразд? вони не кривдили?

я: пий, я згадала того вечора, це він! це він зґвалтував мене зі своїми друзями!
- Кричала я тикаючи пальцем у таргана.

пей: ах ти мразь...
в очах мурмаєра блиснула іскра люті.
залиши мене на порозі камери, шатен підійшов до камери ґвалтівника.
я: пий, не треба!

підбігши до коханого, я стала нахабно відтягувати його від камери.
я: ми нічого не зможемо вдіяти, нехай з ним розбирається поліція, будь ласка, я хочу додому, поїхали додому!

пей:..
>>>>>>>>>>>>
ось така ось поліція...
зайчика, швидше за підписуйся, включай повідомлення і став реакції, щоб не пропустити нові серії ❤️