>🔞< нахабний директор >🔞<

<<part 93>>

дівчина посміхнулася у всі свої білі зубки.
дияна: ахренеть, це ж сам пейтон мурмаєр!
поставивши мене на землю, хлопець усміхнувся.
пей: ти якими тут долями? я думав ти відлетіла до парижу, хіба ні?

дияна: так, але довелося кинути свого парубка, не виправдовує мої бажання.
підійшовши ближче, дівчина підправила нігтем дірочку на сорочці, тим самим перекривши її.

дияна: я бачу ти прям виріс, пам'ятаю, як валентинки в книжки пхали мені)
- Дівчина диявольськи посміхнулася.
я: валентинки?
- Встряла в розмову знайомих я.

подивившись на мене, дівчина зневажливі оглянула мене.
дияна: кхм, не помітила мене, ти чергова пасія мурмаєра, чи як?
- посміхаючись, спитала вона.

я: а ти я так подивлюся колишня...
пей: т/і!
- смикнув мене за руку пей.
я: що? може, уявиш нас?
- Попросила я, дивлячись на нахабну.

пей: т/і, даяна – моя колишня однокласниця, даяна, т/і – моя наречена.
та раптом вишкірилася.
даяна: мда, смак у тебе звичайно не змінився.
пей: досить!

я: що ти маєш на увазі?
- Запитала я, облизуючи свої губки.
даяна: ні смаку, ні пики, ні шкіри.
я: а ти, мабуть, навіть цього не маєш, раз зробила кілька пластичних операцій.

та ущемилася.
пей: т/і, не торкайся цієї теми, йдемо!
схопивши мене за руку, мурмаєр грубо потягнув мене в інший бік від нестерпної дівчини.
відійшовши на кілька метрів далі, він залишив мене.

пей: ти чого робиш взагалі?
- обурився раптом пей.
я: що? тобі не здається, що твоя ця даяна надто багато на себе бере?!
- Крівляючи пальцями відпето сказала я.

пей: ні! можна хоч раз без ревнощів? т/і, це не серйозно!
я: а що серйозно? кидатися на неї з нішком?!
пей: я не кидався на неї, ми просто довго не бачилися!

я: все, можеш далі йти до неї, я поїду додому!
– перейшла на грубість я.
пей: от і добре, заразом і заспокоїшся!
- ряпнув він.

сердито закотивши очі я посміхнулася. розвернувшись спиною до шатену, я швидким кроком попрямувала якнайдалі від нього.
пей: ну ти чого?
хлопець кинувся за мною.

наздогнавши мене біля світлофора, пей схопив мене за руки.
я: нічого, відпусти!
пей: я ж пожартував, котик, ти правда ображаєшся?

я: вона мені не подобається, ти накричав на мене!
- Підвищила тембр я.
пей: ну пробач, я більше не буду, не гнівайся.
притиснувши мене до себе, кароокий цмокнув мене в губи.

я: не підлизуйся!
- Витираючи його слини з губ крикнула я.
пей: моя ти злюка. впізнаю мою нахабну кохану. хочеш я на весь світ скажу, як сильно тебе люблю?
- Запропонував раптом він.

почервонівши від збентеження, я посміхнулася.
я: ну на весь щось не треба, це нікому не цікаво. ти просто скажи мені це на вушко, мені вистачить. любов потребує тиші.

наблизившись до мого обличчя, пей повільно взяв моє підборіддя. повернувши моє вухо до своїх губ, він трепетно прошепотів.
пей: я дуже вас люблю, майбутня т/і мурмаер, дуже.

закусивши губи від посмішки, я прошепотіла у відповідь.
я: ще хоч одна телиця, я каструю тебе, коханий)
пей: домовились.

підхопивши мене на руки, шатен розгульно закружляючи нас обох поперся в бутік навпроти нас. скрикнувши від страху, я обхопивши шию хлопця руками відчула цей приплив турботи.
>>>>>>>>>
я змогла!
Продовження перекладу напевно що буде бликше до вечора,бо я зараз на навчанні 🙌🏼😉