>🔞< нахабний директор >🔞<

<<part 37>>

Через хвилин 20 ми прибули до одного з найдорожчих ресторанів нашого міста.
Зупинивши машину на парковці, ми мовчки вийшли з неї.
Пей: проходь.
- Сказав хлопець відчиняючи мені двері.

Я: дякую.
Пройшовши до 13 столика, я сіла за стіл. Переді мною стояв лист з меню, ціни тут були надто непристойні, від їхнього вигляду мені стало трохи ніяково.
у такі місця мене водив тільки Нік...
- Подумки сказала я.

Пей: обрала що будеш?
- Запитав пей.
Його вигляд був спустошений, мені на секунду здалося, що хлопцю взагалі начхати на мене, він раз у раз поглядав на годинник свого мобільного.

Я: мабуть зелений чай, більше нічого не треба.
- відповіла я.
Здається, пішов на побачення зі мною тільки через виховання, сам процес і моя увага йому були не цікаві.
Пей: ага.

Клацнувши пальцями, Пей покликав до себе офіціантку.
?: привіт, що замовлятимете?
- мило посміхаючись спитала дівчина.
Пей: ось сидить дівчина, принесіть їй все, що вона скаже, я оплачу.

Красуня переключилася на мене.
Я: м-так. Можна мені зелений чай, я більше нічого не хочу.
?: перепрошую, але замовлення роблять тільки від 650 $.
Я: а якщо у мене апетит зник, що тепер робити?

Блондинка зам'ялася.
я: гаразд, йди, я пізніше тебе покличу.
- махнула рукою я.
Підставивши руку під щоку, я з шоком у думках і байдужістю на обличчі подивилася на щось шатену, що гортав у телефоні.

Так минуло рівно дві хвилини. Таке побачення мені не подобалося, в чому річ?!
Я: довго ми будемо так сидіти? тобі нормально?
- Запитала я.
у відповідь ігнор.

Я: гей, ти приколюєшся наді мною?!
- скрикнула я, вдаривши рукою по столу.
Вимкнувши екран телефону, Мурмаєр закотивши очі глянув на мене.
Пей: що? що тобі не вистачає? я зайнятий, у мене справа, тобі важко собі щось замовити і тихо посидіти, чи що?

До такого я була не готова, мені не подобалася його поведінка, що з ним сталося взагалі?
Я: тобто ти хочеш сказати, що я дарма моталася магазинами, наводила красу? знаєш, таке питання, для чого взагалі погодився зі мною на побачення, якщо я не цікава тобі?

Пей: я не збирався йти з тобою на побачення! ти надто прилиплива, сама казала, що нічого особистого, зрештою на моїй шиї сидиш.
Я була обурена.
ні, це була межа, адже я була в такому шоці, що мої психи взяли своє.

Я: я прилиплива? ти перший поліз мені у спідницю, теж мені, мужик. Якщо ти гадаєш, що я грошова, ти помиляєшся, всього доброго!
вставши з-за столу, я швидким кроком попрямувала до виходу.
?: як же замовлення?

Крикнула та сама офіціантка.
Я: йди до біса!
вийшовши з ресторану, я попрямувала у бік будинку пішки. моя свідомість не приймала такого пейтона, вдома у батьків він привітно зустрів мене, а що зараз?

Я: ахренеть, побачення на 25 хвилин, ось це романтика!
- крикнула я.
Нік: вже сама з собою розмовляєш?
Обернувшись, я побачила машину остину, він повільно їхав за мною.
Я: що? ти звідки тут?
- Здивовано запитала я.
Нік: пішки ходиш, така нервова. що, побачення не вдалося?
- усміхався він.

Я: ти зараз спеціально? дай мені спокій, я йду додому.
Нік: додому дуже довго, може підвезти?
- Запропонував колишній.
йти й справді було дуже далеко, погодившись допомогти, я сіла в машину хлопця.

Нік: зі мною їздила тільки на машині, були найкращі побачення, пам'ятаєш?
- наганяв спогади колишній, додаючи швидкості до тачки.
Я: я просто не розумію що з ним, ще 30 хвилин тому він був таким милим, а зараз...

Блондин знизав плечима.
нік: може щось трапилося, чого теж розводиш драму?
він був спокійний, чого це він так байдуже розмовляє зі мною?

Я а ти чого це такий підозрілий? я потворою стала, чи ви все втратили до мене цікаво, м?
- Запитала я.
Нік:..
>>>>>>>