>🔞< нахабний директор >🔞<

<<part 80>>

пей: так, але хіба зараз це щось змінить між нами? ти вважаєш мене чужою людиною, навіщо це питання?
- з відчаєм говорив мурмаєр.
я: мені правда шкода, чому еббі каже, що я розтяпа? у нас справді були погані стосунки з нею?
- Запитала я.

пей: так, ви недолюблюєте один одного, це вже точно.
я: а як ми познайомились? скільки ми взагалі у стосунках?
– цікаво поцікавилася я.
він посміхнувся.

пий: недовго, навіть двох місяців немає, а познайомилися ми на роботі, я твій начальник був до твого звільнення. ти мені відразу сподобалася, зухвала така, нахабна, ось я і витяг на твоєму столі)
- Досить усміхаючись пригадував він.

я на роботі?! фу, це ж жахливо, невже я була така мерзенна?
– оцінила себе я.
пий: їж давай, мені не звично бачити тебе білу і пухнасту, повертай свою погану вдачу!

ми засміялися.
швиденько перекусивши сирниками з сиропом, я вирушила в душ, після чого змінивши одяг і підфарбуючись вирушила донизу.
стейсі: доброго ранку)

підійшовши до мене, дівчина ніжно обійняла мене.
я: доброго ранку.
- Невпевнено сказала я.
пей: шикарно виглядаєш, ну що, готова?
я кивнула.

більше ні з ким не розмовляючи, я поїхала до виходу, а потім і до машини.
розсівшись по своїх місцях і пристебнувши ремінь безпеки, ми поїхали в бік лікарні.

я: а якщо ми не знайдемо цих хлопців, що буде?
- Запитала я.
пей: не знаю, не гадатимемо.
розмова не клеїлася, тож добираючись до лікарні, ми мовчали.

<1.5 години опісля>

пей: ну? що?
- підскочив з місця хлопець.
натягнувши труси на дупу, я поправила штани.
лікар: переживати нема рації, дівчина не може мати дітей, тому шансів запліднити її сходять до нуля.
- Знімаючи рукавички промовив чоловік.

я: як не можу?
- Вигукнула я.
лікар: дівчина, заспокойтесь. для вас це диво, адже аборт вам робити теж не можна, ви занадто часто хворієте, слабкі нирки.
мурмаєр із полегшенням видихнув залишки повітря.

пей: чудово, хоч щось хороше, я радий вашій відповіді.
слова лікаря мене шокували, але ще більше дивували мене слова лікаря за стіною.
лікар: що каже маргарет?
- раптом запитав він.

пей: нічого, на жаль, пам'ять не повернеться, все доведеться з чистого листа починати.
лікар: нічого, тепер у вас є можливість виправити свої помилки, стати на новий щабель відносин)
– усміхнувся він.

я подивилася на шатен.
я: я не можу сказати точно про свої почуття, може нам поки що варто побути в дружніх відносинах?
мене накрив сором, адже ми й так поки що у дружніх стосунках.

пей: тобто? тебе щось не влаштовує? я не чіпляюся до тебе, даю шанси на нові почуття, що не так?
- напружився пей.
я: не ображайся, може, нам варто пожити окремо? просто я не можу бути впевнена у твоїх дружніх стосунках...
- безглуздо посміхаючись сказала я.

пей:..
>>>>>>>>>>>
як же я розумію її.....