>🔞< нахабний директор >🔞<

<<part 81>>

пей: малюк, ти чого таке кажеш?
- сміючись, спитав він.
я: чому ти так реагуєш? пейтон, я цілком серйозно!
мурмаєр стомлено зітхнув.

пей: ти хоч розумієш, що ти кажеш? тобі потрібні догляд, турбота, невже ти не боїшся залишитися одна після того, що сталося?
мої слова смішили його.
я: пейтон, давай не сваритимемося? я просто запропонувала, не тисни на мене!

закочувавши очі, хлопець вийшов із кабінету.
я: вибачте, ще раз дякую, всього доброго!
вибігши слідом за пейтоном, я зупинила його на сходах.
я: чому ти поводиться так?!
- Хапаючи його за руку запитала я.

пей: як?! я шукав тебе стільки днів, я хвилювався, підняв все місто на вуха, ти мені зараз кажеш, що не впевнена у своїх почуттях?
я: ну не пам'ятаю я! що ти хочеш від мене!? так, я боюся зараз знаходиться поряд з тобою, ти зовсім незнайомий мені, а цей хлопець?! нік, так? він взагалі лякає мене своєю присутністю!
– прокричала я.

пей: досить! якщо ти хочеш, я він поїде, у крайньому випадку з'їду я, але ти залишишся вдома під охороною, зрозуміло?!
- Підвищив тон він.
я: будь ласка, не кричи на мене, я все зрозуміла...

пей: от і добре, тепер ідемо в машину, щоб таких розмов я більше не чув.
взявши мене за руку, кароокий потягнув мене до виходу.

<будинки>

Сівши на диван, я подивилася на білявку. біля мене сиділи батьки, ебі сиділа на стільці, а стейсі стояла біля сіроокого.
я: що ти дивишся на мене?
- обурилася я.
нік: тебе це так бентежить?

я: так, бентежить! я хочу, щоб ти поїхав! ти не подобаєшся мені, навіщо ти взагалі тут стирчиш?
- лаялася я.
мама: мила, ти була у стосунках із ніком зі школи, чому ти так непристойно реагуєш на його присутність?

стейсі: я б теж так реагувала, адже це він піддав т/і таким знущанням...
– підтримала мене подруга.
я подивилася на дівчину.
я Він?

еббі: а що ти думала? це він великі бабки програв, тебе його дружки наздогнали просто, ось і погребла за нього.
хвилина тиші, і я знову подивилася на білявку.

я: ти ж знаєш хто вони такі, якого біса ти забув у будинку пейтона?!
нік: т/і, мені дуже шкода, я...
не давши йому домовитись, я крикнула.
я: пішов геть, виродок!

кинувши в хлопця подушку, я, схопившись з дивана, побігла до своєї кімнати.
>>>>>>>>>
це треш, хлопців...