>🔞< нахабний директор >🔞<

<<part 128>>

купер: так, навіть уявити собі не міг, що вона зможе встати з ліжка)
пей: ось вода.
увійшовши до спальні мурмаєр відразу простяг склянку холодної води мені в руки.

я: дякую)
Відпивши пару ковтків я повернула склянку.
купер: спати давай лягай, до ранку ще далеко, не лякайся снів.
залізши під ковдру назад я повернулася до стінки.

хлопці почали розходитися, і вже буквально за кілька хвилин наодинці зі мною був лише пей.
пей: як ти почуваєшся?
- обіймаючи мене за талію спитав шатен.
я: не дуже якщо чесно.

пей: ну? ти справді думаєш, що я зможу змінити тобі? навіщо мені це треба? я ж люблю тебе. повертайся...
посміхнувшись я все ж таки повернулася до пэю обличчям.
пей: ти останнім часом така нервова, може, варто попити заспокійливе?

знизавши плечима я поклала свою голову на груди хлопця.
я: може ти і правий. я просто втомилася від такого життя, пий...
гладячи мене по голові, він усміхався.
пей: все скоро пройде і ми одружимося.

його слова та погладжування змусили мене знову заснути. тепер я була впевнена, що сна мене не взяти.

<наступний день>

пей: це потрібно?
хлопець показав на боді з руками.
я: так, поклади.
Розкладаючи речі по сумках, ми збиралися на вечірній рейс.

я: так, це для марго...
- Сказала я відкладаючи свої речі для дівчини в бік.
марго: куди так багато? незручно...
- хвилювалася дівчина.

я: все гаразд, не парься, у мене багато речей, поділитися не гріх.
пей: так, марго, я купив тобі пару банок таблеток, кладу в задню кишеню.
марго: угу, дякую...

пей: т/і, твоя сумка готова!
я: добре, сумка марго майже теж.
купер: дивіться дівчатка, на вечірки не ходіть, своїх напоїв не залишаємо.
- Карав купер.

нік: найголовніше хлопців собі не шукайте!
мама: мила, ми готові!
до спальні влетіли батьки.
я: о, мамуль, привіт!
підійшовши до жінки та чоловіка, я цмокнула їх у щоки.

тато: як ти, люба?
я: чудово папуль, віднесеш наші з марго сумки в машину до пею?
тато: так, звичайно!
підхопивши наші сумки з речами, батько одразу ж потяг їх униз.

стейсі: а куди це ви збираєтесь?
- здивовано спитала дівчина, яка щойно зайшла до спальні.
я: о, стейс, привіт.
пей: на море відправляємо дівчаток.

стейсі: на морі? і без мене?
купер: якщо ти хочеш, можеш поїхати з дівчатами.
- обіймаючи за талію красуню сказав норієга.
стейсі: і тобі привіт, люба. на жаль я не можу, у мене робота, за і з тобою я не проти ще пару разів погуляти)

вони посміхнулися один до одного.
пей: стейсі, познайомся, це марго, марго, це т/і.
- сказав він.
озирнувши брюнетку, стейсі вигнула брову.
стейсі: а я дивлюся ви потоваришували, раз разом на морі летить.
- Неприязно сказала дівчина.

нік: що ти таке кажеш? дівчатка відлітають звідси, щоб бути в безпеці, не просто так.
Стейсі: у сенсі для безпеки? щось трапилося?!
купер: так ні, пейтон просто хвилюється за дев'ятого, так як на нього і марго оголосили полювання.

Стейсі: ахренеть, і ви мені не сказали?!
я: стейсі, навіщо тобі напружуватись?
Стейсі: дійсно, ми найкращі подруги, тебе це не бентежить?! чи ти вирішила нову собі подружку завести?
марго: будь ласка, тримай свій тон при собі!

Стейсі: а то що? вб'єш мене, чи що?!
я: як тобі не соромно? ти, між іншим, перша сказала, що дружила зі мною заради популярності, хіба не так?!
– спалахнула я.
Стейсі: що? що ти щойно сказала?

у голові щось клацнуло. що я щойно сказала? я не знала, звідки це вилізло, але я нічого такого не пам'ятала...
Стейсі: так ти все пам'ятаєш?!
я: я не знаю, звідки це вилізло з моєї мови, я не пам'ятаю!

Стейсі: ти вже забрехала! а може, ніякої втрати пам'яті і не було?!
пей: стейсі!
купер: стейсі, перестань!
подивившись на мене дівчина пирхнувши поспіхом вилетіла з кімнати.
>>>>>>>>>>>
Примітка від автора:
якось так. я не знаю як можна закінчити фф, тому можливо він буде найбільшим)

В так то наступні частини вже  перекладаються, тож очікуйте 😉