>🔞< нахабний директор >🔞<

<<part 106>>

я: щось трапилося?
стиснувши свої руки, хлопець опустив погляд у підлогу.
пей: хлопцю потрібна допомога, йому ніде жити, колектори за борги відібрали будинок.
- пояснив мені пей.

я: який жах!
- Вигукнула я.
купер: мені дуже соромно, хлопців...
я: що соромного? залишайся поки у нас, завтра ми з пейтоном переоформимо документи на тебе, ти правильно зробив, я звернувся до пейтона!

пей: ми завжди раді допомогти, але завтра документами зайнятися ми не зможемо, у нас справи з лікарнею керолін.
я: нічого страшного, залишиться у нас на пару днів, я рада таким гостям)

ми посміхнулися один до одного.
пей: куп, будеш їсти? блідо виглядаєш, треба перекусити.
вставши з-за столу, хлопець одразу ж заліз у холодильник.

купер: ні-ні, я не голодний!
– заперечив хлопець.
я: я чайник поставлю.
купер: хлопці, ви чого? не потрібно!

пей: давай не треба, га?
накривши другові на стіл, я поставивши гарячий чай по лівій стороні столу змусила хлопця їсти.
на вигляд він і справді був не дуже, мабуть не виспався.

пий: давай їж, потім я дам тобі щось із своїх речей, ляжеш спати. якщо щось потрібне, ми поїдемо і купимо.
- говорив пей.
купер: кого купимо? я не розрахуюсь з вами!

я: ти дуже хороша людина, куп, не турбуйся за гроші, ти нічого не винен нам.
тато: я вважаю, що пейтон і т/і мають рацію, ти дуже мужній у свої роки, таку рану заробив, поліз на дорослого мужика ризикуючи своїм життям, хоча за фактами вони ніхто тобі.
– нагадав батько хлопцеві.

мама: правда. тобі простягають руку допомоги, не опиняйся від цього!
я: соромитися треба там, де тобі справді не раді, і там, де на тебе не чекають, а ми завжди готові підтримати тебе, адже ти став частиною нашої родини)

купер: хлопців, дякую!
вставши з-за столу, хлопець міцно обійняв нас.
пей: нема за що, все буде добре, ми не кинемо вас із сестрою.

перекус пройшов досить швидко. виділивши хорошу кімнату другу, я поклала його спати.

<у спальні>

я: бідний хлопець, як він взагалі виживає?
- Знімаючи нічнушку питала у пэя я.
пей: не знаю сонечко, не знаю. незважаючи на його батьків, він виріс вихованим хлопцем.
я: це так, як там керолін? як я зрозуміла, то це його сестра.

пей: купер дав згоду на операцію, завтра підпишемо документи, через якийсь час прилетять лікарі. він так переживає за неї, я сам мало не заплакав.
накинувши на тіло футболку, я забравшись на ліжко влізла в обійми пэя.

я: все вийде, я впевнена в цьому)
пей: яка ти в мене позитивна, люблю тебе.
- промовив шатен, цілуючи мене у скроню.
я: я теж тебе дуже люблю.
в кишені кароокого раптом задзвонив телефон.

пей: почекай...
трохи підвівшись, хлопець заліз рукою в кишеню.
я: хто там?
подивившись на екран, ми побачили...
>>>>>>>>
кого ж? зайчики, давайте думки на цей фф, дуже чекаю на ваші відгуки!