>🔞< нахабний директор >🔞<

<<part 123>>

скрикнувши, я прокинулася.
нік: ти чого кричиш?
- Здригнувшись спитав хлопець.
Оглянувши хлопців я з полегшенням зітхнула.
я: я довго спала?

марго: буквально 15 хвилин, що сталося? тобі наснився кошмар?
- стривожено спитала дівчина.
я: так, мені щось недобре, на душі не спокійно...
вставши з дивана, я схопила свій телефон зі столу.

нік: ти комусь збиралася дзвонити?
я: так, пейтон.
марго: але він зайнятий...
я: нічого, хвилину мені приділить!

натиснувши кнопку виклику, я почала чекати відповіді.

<розмова>

пей: що сталося?
я: пейтон, мені наснився жахливий сон, ви зараз де?
пей: сон? т/і, я думав щось скоїлося...
я: це жарти на твою?! ви де?

пей: не кричи будь ласка, ми біля керолін, зараз гуляємо з нею.
я: не залишайте її без нагляду, добре? у мене погане передчуття, пий...
– тривожно сказала я.

пей: зайчик, ти просто втомилася, це просто сон, не хвилюйся.
я: мурмаєр!
пей: добре, добре, ми не залишимо керолін. тепер тобі спокійно?
я: так, вже так.

<кінець розмови>

поклавши телефон на місце, я подивилася на хлопців.
я: це вже не в які межі! з якого хрону ми маємо боятися?! коли ж мати вашу справедливість буде?
– кричала я.

марго: т/і, заспокойся! що снилося?
я: це пов'язано з керолін, я лягла спати, як зараз, а потім у ніка задзвонив телефон. там був сміх чоловіка, потім крик дитини, постріл... це жахливо!

нік: сонце, це лише сон, нічого такого...
я: це тобі нічого такого, а мені страшно, нік! я не такого життя хочу, я хочу щасливе сімейне життя, а не цю херню пов'язану з криміналом!

марго: дівчинка моя...
вставши з дивана, дівчина підійшовши до мене міцно обійняла мене.
марго: все добре, це незабаром закінчиться, не бійся.
обійнявши брюнетку у відповідь, я справді заспокоїлася.

нік: виду психи хороші психологи)
- посміхаючись, сказав остін.
я: хоч зараз, помовчи!
Марґо засміялася.

Марго: не кривди його, він милий.
щоки блондина відразу загорілися рум'янцем.
я: зрозуміло все з вами. піду душ прийму, погано щось.

залишивши хлопців віч-на-віч я вирушила у ванну кімнату.
прийнявши прохолодний душ і змінивши одяг, я лягла на ліжко.
настрій справді був поганий, мені було ніяково від сну. всі ці витрачені 20 хвилин я думала тільки про це.

як там хлопці?
>>>>>>>>>>