>🔞< нахабний директор >🔞<

<<part 109>>

<Ранок>

пей: що ти робиш?
розплющивши очі, мурмаєр якось дивно подивився на мене.
я: вивчаю твої речі.
- Відповіла я, ретельно вивчаючи кофту нареченого.

пей: навіщо? т/і, ти серйозно?
я: сон поганий снився, треба переконатися.
вигнувши брову, сонний шатен нерозумно поплескав своїми густими віями.
пей: я підозрююсь у зраді?

я: поки ні, але вночі ти прийшов п'яний, все може бути, ось і шукаю докази.
пей: і скільки ти так сидиш?
- дивлячись на мене, як на дуру питав він.
я: години півтори, але це нічого не змінює!

посміхнувшись, мурмаєр підвівся.
пей: сонечко, ну сама посуди, навіщо мені зраджувати тобі? мене все влаштовує. ну так, випив трохи, на підтримку батька марго, сама йому подзвони, він доведе, що, крім нас, у будинку нікого не було.

кинувши кофту на стілець, я відвівши очі убік посміхнулася.
я: чорт з тобою, гаразд, але не дай боже я дізнаюся, ось не дай боже!
- Підвищила тон я.
я: я відріжу тобі яйця, зварю їх у зім'яття, а потім примушу з'їсти, а потім ти полетиш нахер звідси, зрозумів мене?!

пей: так це мій дім.
- боязнь промовив мурмаєр, ховаючись під ковдрою.
я: ах, ну так, твій, вибачте, я забула!
пей: у тебе місячні?
- сміючись пискляво запитав кароокий.

я: а тебе це хвилює? алкаш херов, я стать свого ранку витратила на тебе! я ще раз повторюю, не дай боже я...
купер: ви що кричите?
у щілині дверей з'явилася голова брюнета.

пей: тут жінка звір, не заходь!
- сміючись проганяв купа хлопець.
я: це смішно щось на твою?!
пей: ну так, ти сама себе накручуєш, воно тобі треба? час 6 ранку, спала б ще!

я: а ти привід мені дав!
купер: уу, все з вами ясно.
- сміючись промовив норієга.
я: чорт із вами, ідіоти!

залізши під ковдру, я нервово зімкнула повіки.
купер: гаразд, піду ще посплю, т/і будь простіше, хороший тобі мужик дістався.
прикривши за собою двері, хлопець подався до себе.

пей: малюк, ну ти чого?
пройшовшись рукою по моїй талії, шатен притиснувши щокою до моєї спини.
я: нічого, спи!
- буркнула я.

пей: нікого крім тебе в мене немає, припиняй ревнувати, я просто підтримував батька колишньої дружини.
його рука ковзнула по моїх грудях глибше під мене.

я: не лізь туди, навіть не думай!
пей: ну серйозно чи що?
скинувши хлопця з себе, я знову сіла.
я: я дівчина пейтон! це суттєво стікати кров'ю щомісяця!

пей: гаразд, гаразд, я думав ти просто пожартувала, не лайся.
обійнявши мене за талію, мурмаєр увалив нас обох на подушку заплющив очі.
запустивши свою руку в старанне волосся нареченого, я посміхнулася.

промацуючи кожну його волосинку, я неквапливо масажувала потилицю пейтона нігтиками.
я: тільки спробуй ще хоч раз прийти п'яним додому...
– тихо сказала я.
пей: спи, мадам. такого більше не повториться, як вашій душі буде завгодно)

притиснувши мене міцніше до себе, пей здається знову заснув. полежавши трохи в одній позі, я все ж таки змогла знову заснути перевалившись на лівий бік.
>>>>>>>>>>>>>
так не хочеться закінчувати цей ф......