Краще повірити у казки, чим у твоє кохання.

Глава 39

Зараз я сиджу у коридорі лікарні та чекаю поки вийде лікар.
- Лялечко, все добре?- присів біля мене Гук.
- Ммг- махнула головою я і заплакала.
- Тихо, тихо не плач- обійняв мене хлопець.
- Лиен- підійшла до мене Юн Сік в сльозах- Вибач це не моя справа але, що сталося з твоєї мамою? Мінхо мені ніколи не розповідав а лише злився коли я питала про це?
- Вона загинула в авіакатастрофі майже 6 років назад- підняла я свій погляд.
  Я зрозуміла, що Юн Сік дуже подобається Мінхо, та і він до неї не рівно дихає.
- Що з ним?!- кинулася я до лікаря який тількішо вийшов з палати Мінхо.
- Вже все добре. У нього проблеми з серцем, тому нехай пару днів побуде в лікарні а потім ми його випишем.- сказав лікар.
- Дякую, лікарю, можна до нього?
- Так
- Дякую - вклонилася я та відразу зайшла в палату а за мною і Гук, Юн Сік та батьки Гука.
- Мінхо!- підбігла я та взяла його за руку.
- Лиен, все добре! Ти не хвилюйся- сів він а я йому допомогла- Будь ласкава, зроби як я тебе прошу!?- взяв він двома руками мою руку- Подай на розлучення, ми і у двох виховаєм малюка та і Юн Сік допоможе.
- Містер Чхве- підійшов Гук- Вибачте якщо щось не так але я і Лиен...
- Чонгук, це ти вибач, але я відразу не впізнав твою родину і дозволив своїй доньці вступити у воші круги!!
- Но Мин...- невстигла я договорити.
- Лиен ніяких "но", я все сказав!!!- суворо поглянув на мене він.
- Містер Чхве, я взагалі не розумію, що ви говорите на мою сім'ю- підійшла Чон Гієн- Як моя сім'я, вина у смерті метері Лиен?
- Вибачте я не хочу про це говорити при Лиен.
- Ким Мінсу! Я думаю час усім дізнатися правду в том числі і Лиен-зайшов в палату дідусь Чон і сів у крісло на проти ліжка.
- Який Ким Мінсу?- витерла я сльози та поглянула спочатку на дідуся а потім на Мінхо.
- Тату ви мабуть щось переплутали- підійшов Чон Бекхьон до дідуся.- Мінсу і Суму загинули 20 років назад...
- Нічого він не напутав- гордо сказав Мінхо- Я Ким Мінсу і я живий!- від його слів у мене очі на лоб почали вилазити.
- Мінсу?!- підійшла ближче Чон Гієн.
- Так це я. Невже згадали за стільки років? Чесно кажучи я вас відразу також не впізнав!- дивився Мінхо на дідуся Чона а той на його.
- Але де ти зник?- стала розпитувати мама Гука- Стільки років пройшло, чому ти не приходив до нас? Чому змінив ім'я?
- Ого так багато питань!- засміявся чоловік- а відповідь одна твій чоловік і його найкращий друг. Якби я відразу впізнав Бекхьона то ніколи б не дозволив Лиен вийти за вашого сина.
- Але, що сталося?- підійшов Бекхьон- В чому ми з Суму вині?
- Ким Мінсу пара вже всім все розповісти- поглянув дідусь- І все прояснити, а потім я розповім і тобі дещо.
- Гаразд, Лиен!- взяв мене за руку Мінхо- насправді моє справжні ім'я Ким Мінсу але дійсно я знав твою маму з дитинства, як і Гієн з Бекхьоном...
- Я знаю, що ви дружили і навчалися разом- перебила я його- я бачила деякі фото, а в Японії дізналася дещо, про всіх вас- поглянула я на всіх- але я незнала, що Ким Мінсу-це ти. Тому ніколи не підіймала цю тему і не питала про свого справжнього батька.
- Мінсу?- звернулася Гієн- весь цей час мене мучило лише одне питання, і я знаю,що відповідь можеш мені дати лише ти!- серьозно поглянула вона.- В той день 20 років назад, коли ми вперше після народження мого сина всі разом знову зібралися в Японії. Що тоді відбулося в барі? Чому Суму загинув через 3 тижні після того дня? Чому Хана різко зникла? Ти притворився мертвим, а Бекхьон повернувся з розбитою головою та майже  нічого не пам'ятає з того вечора?
- Дійсно Бекхьон?- запитав дідусь Чон.
- Так, тату, з того вечора я мало, що можу згадати- відповів той.- пам'ятаю як випивали а потім побилися з Мінсу, далі пусто.
- Ти забувся як ви з Суму напилися в барі а потім поспорили, що Хана переспить з Суму!!!- крикнув Мінхо а Гук обійняв мене за плечі та допоміг встати зі стільця.
- Ми не спорили на Хану! Так ось чому ти так вчинив - засміявся Бекхьон- В той вечір ми сильно пили потім в бар прийшла Робі з Англії і тоді ми поспорили на її але в той час вона була з Ханою і я незнаю як так вийшло, що Суму і Хана переспали. Коли Суму протверезів він назад приїхав у бар а потім налетів на нас і ти. До рочі це ти мені тоді розбив голову- став згадувати Бекхьон- і я був у відключці, я все згадав!!!
- Але чому він кинув її у той же вечір?!!- на обличчі Мінхо виднілися вени.
- Я не знаю!! Мабуть тому що він ніколи не любив її і то була випадковість!! Однієї ночі йому було достатньо від дівчини!!!- сперечалися вони.- Це вже потім я дізнався, що Хана кохала Суму і після того як він відвернувся від неї вона стала пити та гуляти а згодом повернулася до Кореї, одружилася та народила дитину!!! - поправив він волосся -Але чому твої документи також були у машині Суму?!
- Після того вечора я відразу повернувся до Кореї в Пусан а через 3 тижні приїхала Хана, вона була вагітна!!- опустив він голову- Я назад поїхав у Японії то вже дізнався, що машину Суму а як і його витягли з води тому я підкинув і туди свої документи та почав нове життя з Ханою в Сеулі- сумно посміхнувся він а в мене почали збиратися сльози- але у нас нічого не вийшло, вона ніколи не кохала мене у її серці був лише Чень Суму а потім і алкоголь та нові..- різко замовчав Мінхо та поглянув на мене- Лиен твоя мама була найкращою, вона дуже люби...
- Мінхо!!- крикнула я- припини вічно захищати її!!- я не видержала і стала плакати- ти весь цей час знав, що вона зраджувала тобі але терпів!!? Тобто ти знав, що навіть у свій останній день вона була з коханцем, і вагітна від нього але всеодно захищав її, вона хотіла вбити мене ще до мого народження!!!- підійшла я до нього в сльозах.
- Лиен- звернувся дідусь Чон- Зараз, будь ласкава, послухай мене..
- Лялечко заспокойся- взяв мене за руку Гук- тобі не можна хвилюватися, тиж не хочеш зашкодити здоров'ю дитинці- витер він мої сльози а я помахала головою.
- Я вас слухаю - поглянула я на дідуся Чона.
- Із самого початку я знав, що ти не дівчина Гука тим паче не його наречена- ми здивувалися- але коли я вперше побачив тебе ти нагадала мені мою стару знайому, ти дуже на неї схожа, і поведінкою і також красою- посміхнувся він- в той же день я відразу спитав як звуть твою маму, а коли дізнався все стало на свої місця. Колись давно я познайомився з прекрасною дівчиною але на той час вона вже була заручена з моїм кращим другом а я на своїй жінці. Мені здавалося не справедливо те, що ми не могли самі вибрати собі другу половинку але мій батько був дуже суворим і все робив заради бізнесу, тому коли прийшла черга і до Бекхьона він став шукати йому достойну наречену, я знав про їх стосунки з Гієн. І зробив ніби це випадковість їх одружити.
- Тату так ви все знали?- видно що в очах Гієн були сльози- дякую вам- підбігла і обійняла вона його як і Бекхьон.
- Але до чого тут це?!- запитала я.
- 10 років назад перед смертю тей самий найкращий мій друг, передавав мені свій університет але лише під нагляд, тому що він знав, що десь є спадкоємиця і взяв слово, що я найду її попіклуюся і видам заміж за свого онука, .
- Тобто спадкоємиця?- запитав Бекхьон- Але ж у Суму не було ні дітей, ні дружини.
- В тому і справа, я знав лише ім'я матери дитини і все. Та жінка приходила до Суму, щоб він одружився на ній але вони посперечалися, він сів у машину і не втримавши кермо злетів у річку. Тому коли я побачив Лиен, вона  нагадала мені матер Суму, ось так вдало я і зіграв на ваших з Гуком нервах, я все підлаштовував і в цьому допомогла мені місіс Кван, тепер я зрозумів чому ти Гук відмовився від її допомоги - засміявся він- Вибачте але я мав виконати свою обіцянку і бачу  вдала виконав- поглянув він на нас а я була в обіймах Гука який одну руку положив на мій живіт.
- Значить це я був не правий- опустив голову Міхно.- Лиен ти найшла свою родину, вибач мені.
- Мінхо- взяла я його за руку- Ти моя родина, ти єдина людина яка чекала мене у цьому світі, єдина людина яка мене доглядала та любила протягом багатьох років- і мені не важливо, що було в минулому, хто вмер, хто втік, хто з ким спав, неважливо чи ти Мінхо, чи ти Мінсу!!- незнаю чому але емоції взяли верх і зі сльозами я вирішила все висказати- Головне я знаю одне, що лише Ти достойний бути моїм татом! І від сьогодні лише так я буду тебе називати, тату!!- посміхнулася я а він підняв свій погляд- Якщо ти звісно не проти?
- Лиен, я все життя про це мріяв- обійняв він мене.
- Я люблю тебе татку.
- Вибачте, що звинуватив вас - звернувся мій тато до сім'ї Чон- я був не правий.
- Все гаразд, ми тебе розумієм- посміхнулася Чон Гієн.- А зараз, ви двоє!!- суворо поглянула вона на нас з Гуком- Чому раніше не розповіли, що я стану бабусею- різко посміхнулася вона.
- Давайте потім- встав дідусь- ненавиджу лікарні, пошвидше б піти звідси!!
- Гук чому дідусь Чон так не любить лікарні- шепотом запитала я.
- Колись у лікарні вмерла моя бабуся та ще маленька тітка. Але лікарня у цьому не винна, вони просто задихнулися чадним газом у квартирі а дід вважає, що лікарі вині, що не врятували їх.- шепотом сказав Гук.
- Щоб всі лікарні згоріли- став виходити дідусь- міг би, всіх їх позачиняв би.
- Директор Чон тут у відділення нейрохірургії, привезли нове обладнання, потрібен твій під..пи...ссс..- читаючи документи зайшов Тимін але коли побачив сім'ю Чон та різко замовк.-Чонгук я потім підійду- швидко злиняв той.
- Директор Чон...

Зайки сорі але я вирішила ще на одну главу продовжити цей фф, оскільки я думаю, що вам було цікаво дізнатися про минуле. Тому не бийте мене тапками🤪🤪.
Всіх Люблю і Обіймаю 🤗❤️💎
А і доречі це перша глава у 2021 році🍾🎉.
Тому всіх з новим роком, хай всі мрії здійснюються, і кожен найшов своє кохання 😍❤️❤️