Краще повірити у казки, чим у твоє кохання.

Глава 2

Коли я підняла погляд то не побачив нікого мені знайомого всі обличчя були нові..
- Лиен це твій ректор місіс Ван- я побачила доволі симпатичну жіночку їй десь за 35, вона худорлява та з високим хвостом на голові.
- Приємно познайомитися- вклонилася я.
- І мені, Лиен сідай куди тобі краще.
- Гаразд я піду а ви продовжуйте- сказав директорка та вийшла.
Я сіла сама тому що я не дуже люблю нові знайомства та цю всю фальш з посмішками.
Тому дві пари пройшли швидко і я пішла в їдальню. Та сіла одна за столик.
- Привіт ти новенька- підійшла до мене якась дівчина.
- Так- коротко відповіла я.
- Можна сісти біля тебе?- її очі були такі чисті та і сама дівчина виглядала красиво.
- Так, звичайно.
- Вона сіла на проти мене.
- Я Пак СіЄн- протягнула вона мені руку.
- Аа я..
- Ти Чхве Лиен я вкурсі- посміхнулася та- Ти дуже гарно виглядаєш та і бачу навчаєшся не погано.
- Так- посміхнулася я.
- Не звертай уваги просто я дуже люблю розмовляти і інколи розмовляю без зупинки та швидко.
- Я це зрозуміла, я також люблю поговорити, якщо є ским і про що.
- Ооо я обіцяю що зі мною в тебе знайдеться тисячу і одна причина та тема для розмови- засміялися ми.
- Для початку давай я тобі розповім про університет та деяких особин які тут навчаються.- вона здалася мені дуже енергійною та цікавою тому я не проти була такої компанії.
- А де твої друзі?- запитала я а та опустила голову- чи ти також сюди недавно перевелася?
- Ні я тут з першого курсу але друзів не знайшла- сумно сказала вона- але то нічого, бо зараз є ти, а ти якась інша.
- Ні я цілком звичайна.
- Нуу можливо.- стала вона їсти.
- Розповісти мені про університет?- поглянула я на неї.
- А так звичайно. Наш університет не звичайний, більшість учнів тут з багатих родин так як я і ти. Але також ми ходимо в низькій клас з багатих, гірші за нас лише ботани та відмінники які навчаються на стипендію.
- Ааааа ясно- стали їсти ми.
- Ооо СіЄн ти найшла собі нову подружку- підійшли до нас дві дівчини. - привіт я Ван Хісу королева цього університету. А ти внас тут сіра мишка, та сама, красива, новенька про яку всі говорять.
- Ммм мені приємно, що слава про мене дійшла, до самої королеви- ще зі школи ненавиджу таких вискочок. - Я Чхве Лиен а зараз будь ласкава дай мені спокійно пообідати- посміхнулася я а це явно їй не сподобалося, тому вона направилася до столика де седіли 4 хлопців. Всі вони були дуже привабливі.
-Куди ти дивися?- перервала мої думки СіЄн.
-Та так, нікуди- стала я їсти а вона повернулася в сторону тих хлопців.
- Ааа це хлопці не нашого рівня- подивилася вона на мене.
- Та не дуже і хотілося.
- Мені вони також не дуже подобаються, хоча половина дівчат за ними сохне.
- А хто вони?- мені стало цікаво.
- Дивися, то самий старший і найгарніший Ким СокДжин,