Я швидко прийняла душ та переодягнулася в Гукову футболку, вона ледве прикривала мою жопу. Коли я вийшла то він був лише в одних спортивних штанах і мені відкрився вид на його прекрасне, рельєфне тіло, накачані руки та торс. Тому коротко кажучи я залипла. - Чого так дивися, подобається?- в він він мене із трансу і я швидко відвела погляд та почервоніла.- Ууу а чого це ми так почервоніли?- сміючись підходив він до мене.- невже небачила тіло хлопця? - Відвали!- сказала я і пішла на іншу сторону ліжка де лягла. Чонгук пішов до ванної кімнати а я вкрилась одіялом та заснула.
- Так пора вставати- почувся голос діда у дверях і я відкрила очі.- Ууу вибачаюся..- закрив він двері і лише тоді я замітила що знаходжуся в обіймах Чона. Я майже лежала на ньому, моя голова лежала у цього на грудях а одна нога на паху та ногах, в свою чергу він однією рукаю обіймав мене за талію а інша лежала в мене на попі, яку було видно. - Боже!- схопилася я - Чого кричиш, дура- сів Гук. - Ти чому без футболки?- здивувалася я. - Так спати зручніше- коротко відповів він та встав з ліжка.- Давай швидко бежи переодягайся бо нас уже чекають на сніданок. Я тихо вибігла з кімнати Гука і пішла в свою, де привела себе в порядок і одягнулася
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
- Всім доброго ранку- прийшла я на кухню. - Привіт Лиен- приобняла мене Минхо. - Доброго- посміхнувся дідусь. - Вибачте я запізнююся, тому не буду снідати! Вибачте- вклонилася я і побігла на дорозі мене чекав Бомгю машиною. - Зачекай я з тобою- побіг заді мене Минхо.
- Гук а ти не запізнюєся?- запитав дідусь? - Ні. - Так тату- звернулася Чон Гієн- в " Імперії заняття на 9:00 а у нас на 8:30. - Чон а чому ти не відвозиш свою наречену?- здивувався дідусь а Чон розгубився.- Доречі то кого вона обійняла і сіла в машину?- подивився у вікно дід а за ним і решта. - Ааа так Гук хто їй приходиться цей хлопець?- здивувалася Гієн- оскільки я знаю він заради неї перевівся до нас. - Він її найкращий друг дитинства- наіграно посміхнувся Гук. - Зрозуміло- коротко відповіла Гієн.- ледве не забула тобі сказати вчора Техьон і Чимин перевелися до нашого університету, і до речі ти також не збираюся переводитися?- запитала місіс Чон. - Я не збираюся - Що? Як не збираюся?- здивувався дідусь- твоя наречена навчається в "Королівстві" тому якщо ти зараз не переведеться сам ,то я тебе змушу.- суворо сказав дід. -Все переводжуся- сказав Чонгук - Тоді чому ти сидиш? Ти вже на 5 хвилин як запізнюєшся!!; крикнула місіс Чон- не забувай це вдома я твоя мати, а університеті я директриса. - Добре- крикнув Чон і взявши ключі, поїхав у свій новий університет. Його відразу зустріли хлопці -Чонгук привіт -підійшов Чимин - Привіт зрадники. - Ти про що?- здивувався Джин - Чому оці двоє перевелися тепер і мене змусили.- злісно сказав Чон. -Ааа бо на то є свої причини- невпевнено сказав Техьон. - Які такі причини?- здивувався Чонгук - Не звертай уваги, ми повинні зараз тут навчатися в Імперії невеликі проблеми тому краще тут -посміхнувся Чимин. - Ну гаразд тоді ходімо, а то запізнився на першу пару і нам точно влетить- сказав Юнги і всі вони пішли.
Ось і пройшли перші дви пари час іти у їдальню. Ми всі разом пішли я СіЄн і Бомгю. Бомгю як завжди обіймав мене за плече. Коли ми сіли за столик та здали розмовляти, сміятися та їсти, раптом я замітила не лише 4 хлопці королів А ще і Чонгука з Техьоном і Чимином. Чонгук постійно дивився на мене що не давало мені спокою, особливо сьогоднішня вранішня сетуація. Тому я старалась не звертати на це уваги і так пообідавши ми пішли на інший пари які швидко закінчилися. Коли я збиралася іти додому раптом переді мною стало авто із нього вийшов Чонгук. - Лялечко, мені телефонував дідусь, нам потрібно з'їздити на примірку весільних образів.- серйозно сказав він. - Я не хочу. - Я також не в захваті від цієї новини, але їдьмо бо в мене немає часу!- суворо сказав він а я сіла в машину. Ми приїхали до будівлі та зайшовши туди нас відразу зустрілись двоє консультація, перший підійшов до Чонгука, інше до мене. Пройшов час пошуків, і лише тоді я знайшла дійсно ту саму сукню яку хотіла. Коли ми вийшли я зрозуміла що Гуку не дуже сподобалось так довго чекати. -Чому так довго?-підійшов він мене. - Явибирала сукню!- - Яка різниця яку сукню вибирати все одно на один день. -можливо тобі всерівно а мені ні- серьозно сказала я і сіла в машину. -Як ти мене бісиш- сів він за кермо. - Повір ти мене не менше!!- повернулася я до нього- козел! - Дура! - Не кращий.
Далі ми їхали в тиші але цю тишу перепив Чонгук. - Що то за хлопець що обіймав тебе в університеті і приїжджав до мого будинку? - А тобі яка справа?- серйозно сказала я. - Скажи йому щоб він більше не появлявався біля мого будинку -суворо сказав він. - Що ревнуєш?- повернулася я до нього. - Та кому ти треба, не завищують свою самооцінку лялечко, просто я не хочу щоб дід бачив його ще раз і щось про тебе питав. - А що ти забувся в моєму університеті- згадала я. - Взагалі то це не твій університет, а моєї мами- повернувся він до мене- Якщо я хочу я буду навчатися де захочу. - Так ти перевівся до нас?; здивувалася я. - Так. Але повір я не хотів мене через тебе заставили- дивився він на дорогу - Мені і там було дуже добре, стільки дівчат крутилось біля мене. - Тут бачу не менше- сказала я. - А ти що лялечка ревнуєш - засміявся хлопець. - Любий мій- наіграно посміхнулася я- навіть не думай про таке. Доречі а чому ти погано ладнаєш зі своєю мамою? - А звідки ти знаєш?- було видно що він розхвилювався. - Я недавно бачила її в парку і вона сиділа на лавочки плакала, через тебе- злісно сказала я. - І що з того?- без жодних емоцій сказав Чонгук. - Ти взагалі не вдячний син. - А тобі яке діло до моєї родини? Це наші проблеми і тебе це стосується- крикнув він і сильно вдарив по курму а я злякалася. - просто я.. я хотіла... - Це не твоя справа тому не лізь куди тебе не просять- грубо сказав він далі ми поїхали у тиші. Коли ми приїхали то перед будинком...
