Краще повірити у казки, чим у твоє кохання.

Глава 14

Там лежали красиві сережки.

- Я не знав що тобі подарувати, тому не знаю чи тобі подобається?- Гук відвернув голову та став дивитися по сторонах.
- Вони дуже красиві, але...
- Але...- здивувався Чон
- Мені не потрібні дорогі подарунки. Мені вистачило того, що ти приділив увагу та свій час.- посміхнулася вона. - А сережки дуже красиві. Дякую- вона обійняла його та поцілувала в губи Чонгук був здивований.
Коли вона зібралася відійти він швидко схопив її однією рукою за талію а іншою за затишок та впився в її губи.

Незнаю чому але я стала відповідати на поцілунок. Чи це дія вина чи я щось відчуваю. Ні цього не може бути, він бабнік так і ще я знаю що він просто хоче погратися зі мною. Але я не інші  і не закохаюся у нього.

Ми довго так стояли, до того часу поки у наших легенях не закінчилося повітря, тоді ми відійшли один від одного. Додому ми їхали у тиші яку ніхто не хотів порушувати. По приїзду кожен із нас направився в свою кімнату.
Всю ніч я не могла заснути через думки в моїй голові.
Майже після обіду я прокинулася від сонячних променів, оскільки сьогодні вихідний я хотіла пограти в парку з Метеором а у вечері піти в клуб, як обіцяла Субіну.
Тому вставши я одяглася і пішла на низ.

-Доброго дня- підійшла я до Гука який седів на дивані у вітальні.
- Привіт- Не відриваючи погляд від телефона сказав він.
- Метеор ходімо-покликала я пса та вдягнула повідок.
- Куди зібралася?- поглянув він серьозно на мене.
- Я давно з Метеором не гуляла, тому хочу сходити в парк.- погладила я пса.
- Ммм зрозуміло.
- Як що хоч, можеш піти з нами-посміхнулася я.
- А можна?- поглянув він на мене.- Я не дуже хочу, але заради Метеора то я з вами- став він збиратися а я засміялася.
- Ну що ходімо?
Ми вийшли з будинку та пішли в парк. Чонгук тримав Метеора а я йшла поруч.
Раптом повзнас бігла маленька дівчинка і впала вона стала плакати але Чонгук швидко підбіг і взяв її на руку.
- Тихо не плач- посадив він її на лавочку а сам присів біля неї.
- Ти не сильно забилася?- підбігла я.
- Ніі- плакала вона.
- А де твоя мама?- вперше чую такий ніжний голос Гука.
- Я не знаю... Я гралася...а потім побігла за метеликом і загубилася- ще сильніше почала плакати вона.
- Не плач- витер їй сльозинки Гук- як тебе звати і скільки тобі років?
- Я Ким Сара, мені 6 років.
- Ууу яка ти вже доросла, а така красива напевне всі хлопці бігають за тобою!!- посміхнувся Чон.
- Ні я ще маленька- посміхнулася Сара.
- Але така красуння, була б ти старша була моєю дівчиною.
- Ні я не хочу бути вашою дівчиною.
- Чому?- здивувався наіграно Чонгук.- Я що такий не красивий?
- Нііі, ви дуже красивий але я нехочу забирати вас у Онні- поглянула вона на мене- Онні ви дуже красива- погладила вона мене по волоссю.
- Правда?- посміхнулася я.
- Так!!! І у вас красивий хлопець і дуже красивий пес.
- Хоч його погладити?- запитала я.
- Так!!!- крикнула дівчинка.
- Метеор іди сюди, сядь- я покликала його і він як завжди мене послухав тому дівчинка його погладила.
- Оппа а хто тобі Онні?- поглянула на Гука Сара.
-Вона моя дружина.
- Правда Онні?- поглянула вона на мене.
-Так.
- А у вас є така дівчинка як я?
- Ні не має!- сказав Гук.- Така лише є одна і це ти.
- Моя мама і тато давно хотіли сина але народилася я. Тоді воно стали любити мене більше за все. І я не піду від них. Вони кажуть саме я стала їхнім щастям.- посміхнулася дівчинка.
- Сарааааа!- крикнула заплакана дівчина і підбігла до дівчинка.
- Доню- біг чоловік.
- Мамааааа, татоооо- крикнула дівчинка та стрибнула їм на руки.
- Сара ти дуже налякала маму- плакала дівчина.
- З тобою все добре!- занепокоївся чоловік.
- Мама, тато, все добре, Оппа і Онні були біля мене.
- Дякуємо вам!- вклонилася дівчина.
- Ми нічого не зробили. Не потрібно- посміхнулася я.
- Сара наша єдина дівчинка, наша надія, ми довго на неї чекали і коли з'явилася Сара вона стала нашим щастям та тею хто тримає нас на світі- посміхався тато дівчинки.- Ходімо коханий- взяла дівчина його за руку.
- Тато зачекай- злізла з рук Сара і підбігла до нас.
- Дякую- обійняла вона за шию нас.- Онні, Оппа вам також потрібна така дівчинка як я тоді і ви будете щасливі, і ваша дівчинка буде вас дуже сильно любити то ви найкращі мама і тато - поцілувала вона спочатку Чона а потім і мене в щічку та побігла до батьків.
- Вона така гарненька- взяла я Метеора і ми пішли далі.
- Ти любиш дітей?- поглянув на мене Чон.
- Так, я завжди хотіла собі доньку, яку буду любити.- посміхалася я.
- А я хочу сина, майбутнього спадкоємця.- забрав він у мене повідок.- Сьогодні увечері....
- Сьогодні я зайнята,- не дала я йому договорити.
- Чим?
- Я обіцяла піти відпочивати з Субіном.
- Ти нікуди не підеш- розізлився Чон.
- З якого дива?- серьозно сказала я.
- Сьогодні дід запросив нас на серйозний захід. Тому зараз приходимо додому переодягається в щось елегантне і їдемо.
- Ну я не хочу- надула я щічки.
- Ууу ти така миленька - Взяв він мене за щоку.
- Айй- відштовхнула я його і пішла.
Коли ми прийшли додому то я відразу пішла до себе та стала збиратися.я зробила всі водні процедури та одягла сукна яку мені подарував Минхо вчора на день народження.

Вона дуже красива і до неї ідеально підійшли сережки які подарував Гук. Тому я швидко спустилася на низ. Де на мене вже чекав Гук.
- Вау гарно виглядаєш!-підійшов до мене Чон.
- Дякую- посміхнулася я і ми сівши в машину поїхали.
Коли ми приїхали то я взяла Чона під руку і так ми зайшли. Всі здивовано дивилися на нас а ми пішли д о столика де стояв дідусь зі своїми знайомими.
- Привіт дідусю- сказав Чонгук.
- Доброго вечора - вклонилася я.
- Ооо а ось і мої внучата- засміявся дід і обійняв нас.- правда у мене красива невістка?- звернувся він до своїх знайомих.
- Звичайно красива, якби то мій обовтус знайшов таку красунню- сказав один з присутніх а я засмущалася.
- Ей така красуння може бути лише у мого внука- засміялися вони.
- Так невістка у вас красива і внук ваш красивий- сказав інший чоловік.
- Тоді уявіть які в мене правнуки будуть красиві!
- Ділу ще рано говорити про правнуків, Лиен лише на 2 курсі а я на 3.- сказав Чонгук.
- Ну і що, твоя мама і батько були взагалі на 1 курсі коли ти народився.- посміхнувся дід.
Ми стояли так говорили як раптом я побачила Хісу і Хенсу.
- А вони що тут роблять?- запитала я у Гука.
- Вони є доньками одного  багатого чиновника і мають повне права бути тут.- надпив вино Гук.
- Ммм зрозуміло.
- Я взагалі не розумію чому мій дід непогод вся на Хенсу як мою наречену. Вона красива, вихована, з багатої родини...
- І стерво- добавила я.
- Ти не краща- поглянув він на мене.
- Я знаю!- поставила я бокал та стала біля столика із закусками.
Раптом перед моїми очима з'являється величезний букет темно червоних троянд від чого я злякалася.
Коли я повернула голову.....

Зайки чекаю на ваші ⭐. Пошиття свою думку чи будь які питання, рекомендації, зауваження в коментарях. Я все бачу і читаю🤗😘😄😚.
Всіх Люблю і Обіймаю ❤️🤗💎