Краще повірити у казки, чим у твоє кохання.

Глава 21

" Мама 😒". Гук відразу підняв слухавку та увімкнув на громкиц зв'язок.
- Да- суворо сказав він.
- Гук привіт. Я знаю що т. А Японії! Ти ніде не зустрічав Лиен? Я ніяк не можу їй зателефонувати!- сказала вона а Гук дивився на дорогу
- Доброго дня місіс Чон, я тут- сказала я.
- О Боже Лиен, я вже стала хвилюватися. Тебе сьогодні шукають по всьому університеті.- хвилююче сказала вона а ми вже зупинилися на парковці біля універу.
- Я вже біля університету... Я заберу документи та владною деякі справи. Потім відразу полечу назад, разом з гуком.- взяла я сумку з заднього сидіння.
- Ось і добре а то мені вже телефонував Пей Хен він навіть був у тебе в квартирі. - Гук злісно поглянув на мене а я лише посміхнулася як раптом мені зателефонував Пей Хен.
- Місіс Чон вибачте я спішу. Алло Пей Хен я вже біжу.- швидко я вийшла з машини- Гук бувай.
- Стій!!- крикнув він а я закрила двері та помхавши йому побігла до друга який вже чекав мене не неподалік.

- Привіт. Чому ти так довго?- ішли ми до університету.
- Вибач у мене були деякі справи- похлопала я його по плечі.
- Ага в ці справи відніються червоними відмітинами на шиї- засміявся він а я дала йому підзатильника.
- Не неси дурні. Ходімо, мені потрібна твоя допомога.
Ми зайшли в кабінет з фотографіями і я повела його то того фото.

(Вибачте іншого нормально фото не знайшла)
- Дивися ти знаєш хто це?- вказала я на фото.
- А хто ж не знає. Це Чень Суму- вказав він на хлопця який седів зліва- він був єдиним спадкоємцем сім'ї Чень. Його родина була засновниками нашого університету. Хоча сама родина з Кореї більшу частину свого життя проживала в Японії.
- Тобто наш директор це його родич?- запитала я
- Ні... Чень Суму був єдиним сином та спадкоємцем. Коли він був маленьким його мама загинула а батько вдруге так і не одружився. А 10 років назад і сам загинув від хвороби серця.
- Тоді хто керує університетом?
- Сім'я Чон з Кореї. Їхні сім'ї були завжди дружніми але дехто каже, що в сім'ї Чень є спадкоємцем але ніхто не знає хто він і де він.
- А що за сім'я Чон з Кореї?
- Ось бачиш- вказав він на хлопця та дівчину з годинником які сиділи з справа- Це Чон Бекхьон і Чон Гієн вони і є власниками.
- Аааа зрозуміло- мене здивував той факт, що на одному фото був Бекхьон, Гієн, Суму а також таке як мама і минхо.- А це хто?- вказала я на двох інших.
- Я точно не знаю але моя мама дуже добре знайома з місіс Чон і вони разом навчалися. Зараз можна працює в міністерстві освіти та культури в Пусані. Тому як будеш там можеш заїхати і все розпитати. Зателефонуєш мені я її попереджу.
- Дякую. Гараз ходімо а то у мене скоро літак додому.- вийшли ми з кабінету.
- Може залишися? Сьогодні в нас вечірка в честь канікул.
- Я б зрадістю але на нас з Бомгю зачекалися вже друзі. Та і в Кореї сьогодні також вечірка на яку я запрошена- посміхнулася я.
- Тількі не вдягай штани як на першу вечірку - засміявся він.
- А що тобі не подобається?
- Ти дівчина і повинна робити так щоб всі хлопці в першу чергу дивилися на тебе і пускали слюні а не- засміявся він а я посміхнулася і вдарила його в плече-Гараз ходімо я тебе завезу спочатку до квартири а потім і в аеропорт.
Ми вийшли на подвір'ї і побачили як раптом всі стали збігатися а далі стояла машина наука і він особистою персоною.
- А ось і єдиний майбутній спадкоємець сім'ї Чон, Чон Чонгук, він раніше часто сюди прилітав але я чув що він одружився- засміявся Пей Хен.
- Чонгук Оппа!!!- пхнувши мене, вибігла Цянь Мей, королева цього університету.- невже ти заскучив? Я скучала.
- Цянь Мей відійди-відштовхнув він її.- я приїхав сюди за своєю дружиною.
- Боже Чонгук я згодна!!- крикнула Мей- я знала що ти мене по-справжньому кохаєш!!- раділа та стрибала вона а всі на них дивилися і перешіптувалися.
- Пей Хен ходімо швидше- я не хотіла світитися з Гуком тому дьоргнула друга і стала іти закривши обличчя книгою.
- Лиен!!- крикнув Гук.
- Блядь- опустила я книжку і повернулася в сторону Гука.
- Лялечко, сідай в машину у нас скоро літак- став іти до мене Гук.
- Лиен ти знаєш Чон Чонгука?- зупинив мене Пей Хен.
- Так але це не важливо- опустила голову я.- Чонгук я їду з Пей Хеном!- крикнула я та стала іти.
- Ні, ми поїдемо разом- схопив мене за руку чон.- ти моя дружина, тому їдьмо.
- Ну Чонгукааа- стала я нити- зачекай я хоч з Пей Хеном попрощаюся.- вирвала я руку.
- Давай швидше- суворо сказав Гук.
- Пей Хен бувай- обійняла я його.
- Лиен через місяць побачимося і тепер з тобою буду сидіти я!- засміявся він обіймаючи
- Звичайно!- засміялася я.
- Кхм кхм.... Давай швидше!- сказав чон.- все Пей Хен бувай- взяв і повів мене за руку Гук.
- Це, що за жарти? Вони не смішні- підбігла Цень Мей- Гук як ця дівуля не може бути тобі дружиною, вона тобі не рівня.
- Мей давай я сам буду вірішувати хто мені рівня а хто ні! А зараз будь ласкава відійди!!!- суворо сказав Гук і ми пішли далі до машини.
- Та вона ніхто!! Вона якась не правильна!!!! За весь час тут вона ні разу не вдягнула сукні, не зробила стильної зачіски чи макіяжу!!! Не бажає нізким спілкуватися!!!! - кричала заді Мей а ми сіли в машино у поїхали.
Відразу ми заїхали до мене та забрали речі. Речі Гука були вже у автомобілі тому далі нас чекав аеропорт та Корея.
- Ти, після літніх канікул, назад летиш навчатися до Японії?- сидячи в літаку запитав Гук.
- Ммм, я ще невпевнена, але більше всього, що так. Мені сподобалося.- посміхнулася я.
Далі летіли ми в тиші.

- Гук ти їдь сам, а я хочу заїхати до Минхо додому- поставила я валізу в багажник.
- Давай я тебе відвезу?- підійшов до мене Гук.
- Ні не потрібно, я і сама можу, на таксі. А ти краще їдь додому, відпочинь і підготуй Метеора до мого приходу- суворо сказала я.- Знаючи його він 100 відсотків не купався ні разу за цей тиждень- засміялися ми.
- Добре- посміхнувся Чон- ми будемо на тебе чекати.
Я зупинила таксі та поїхала до своєї старої квартири.
Всю дорогу я обдумувала слова Мей, а вага дійсно має рацію. Я геть себе запустила, давно не була на шопінгу та і в салоні.
Я швидко вийшла з таксі і побігла до квартири. Оскільки мої ключі залишилися у Гука дома я задзвонили в дзвінок.
- Доброго дня. А ви з хто?- здивувалася я побачивши на порозі.....

Зайчики ось і нова глава💋❤️😘 сорі що так довго🤭.
Бар'єр: 30 💬.
Зайки сьогодні мені виповнилося 17🤗☺️😅. Я вже старенька, скоро на пенсію 😅😂🤣 тому постараюся написати нову главу швидше.
Всіх Люблю і Обіймаю 🤗❤️💎