Краще повірити у казки, чим у твоє кохання.

Глава 31

Положив він руку на мій маленький животик..
- Ну і хто там у нас?- поглянув він на мене а я посміхнулася та відштовхнула його руку.
- Бомгю, він ще маленький. Ну все пари починаються- пролунав дзвінок і ми стали слухати препода.
Звичайно я не зробила аборт. Спочатку я дійсно пішла в лікарню до лікаря Олі і вже настроїлася, як у останню мить щось всередині мене ніби потепліло і коли Олі зробила УЗД я почула як б'ються сердечко мого чуда. В той момент я зрозуміла, що нічим не відрізнятимуся від матері. А всередині мене моя частинка, частинка Гука та моя душа.
Хоча я не перервала вагітність я попросила Олі написати, що я це зробила. Олі виявилася дуже доброю і милою але як і у всіх у неї були свої проблеми. Вона закохана в Тиміна але той не звертає на неї увагу вже доволі довгий час тому вона також як і я вирішила розпочати своє життя з нової сторінки.
В Японії я живу в новій квартирі разом з Бомгю та Пей Хеном, вони дуже сильно хвилюються за мене, а точніше за малюка. Метеора я також забрала із собою бо розумію, що я без нього дуже сильно скучаю.
Пройшла перша пара і ми разом із Бомгю і Пей Хеном пішли вони по каву а я по сік.
- Ну я також хочу латте- нила я.
- Тобі не можна- це може нашкодити малишу- сказав Пей Хен.
- Ппфф, ти цього у Бомгю навчився- прижмурила я погляд а вони засміялися.
- Що це там?- сказав Бомгю а далеко стояла куча студентів.- ходімо подивимося.
- Ммг- махнула я головою та ми пішли.
- Що за шабашка!- підбігла я а переді мною стояв Гук, Тє і Чим.- в той же час я упала в ступор а Гук із хлопцями пройшли повз мене як нічого не бувало.
- Лиен все добре- взяв мене за плече Бомгю.
- Т..та...Так- розгубилася я.
- Головне не хвилюйся- сказав Пей Хен.
- Все добре- посміхнулася я- ідемо а то містер Цяо Янь нас приб'є.
- Окей- ми пішли.
Звичайно всередині мене все ніби кипіло від злості. Я згадала той паршивий вечір я дійсно почала закохуватися у нього. Тільки я стала про нього старатися не думати як він знову з'явився. Через ці думки мені стало погано тому я відпросився та вирішила піти погуляти парком з Метеором.
Ідучи по парку я бачила як діти граються на майданчику тому мені також захотілося швидше побачити свого карапузика. Різко Метеор рвонув і побіг.
- Метеор зупинися!!!! Метеор!!!- бігла я за ним.
- Мій хороший- я підбігла і побачила Метеора який крутився біля Гука а той його гладив.
- Метеор сюди- покликала я собаку а той не підійшов до мене.
- Лялечко чого ти так злися?- підняв Гук на мене погляд а я відвела.- схоже після твого вчинку навіть пес розчарувався в тобі- його слова здивували мене.
- Чон Чонгук!! Ти..
- Ооо Чон Чонгук, а чого так офіційно, Чон Лиен?
- Я не Чон, а Чхве.
- Ні ти саме Чон і ..
- Це ще лише на 6 місяців так що не забувай.
- Це якщо я захочу- став іти Чон.
- Тобто якщо ти захочеш? Чонгук!!! Сукин ти син!!!- крикнула я йому у слід а він пішов а я сіла на лавочку.
- А ти що на мене дивися?!- крикнула я на пса- вали до свого улюбленого хазяїна- крикнула я а Метеор встав і побіг, що мене ще більше розізлило.- Ну і похуй мені ніхто не потрібен!!!
Після цього я відразу направилася додому, я була дуже зла на Метеора і в той же час дуже хвилювалася, чи пішов він з Гуком?
Роздумуючи і не замітила як заснула а прокинулася лише на ранок. Зробивши всі водні процедури я одяглася.