Глава 36

502 31 7
                                    

- СіЄн куди це Лиен так швидко вибігла?- підійшовши до її столика, запитав Гук.
- Я незнаю, їй зателефонували з невідомого номера але мені здається, що вона знала хто це- підійшли хлопці- тоді вона сказала що поспішає і попросила переказати кураторші, що її не буде.- задумливо сказала СіЄн.
- Куди вона могла поїхати?- запитав Тє у Гука.
- Я незнаю, Бомгю ще у Японії, Субін слава богу звалив у США, я більше незнаю її знайомих- став він набирати Лиен але та не брала слухавку.

Я швидко заплатила таксисту та забігла в кафе.
- О Боже Олі- обійняла я свою знайому і можна сказати подругу.
- Привіт Лиен- обійняла вона мене.
- Що сталося? Ти в порядку? Чому різко перестала відповідати на мої дзвінки та Смс?- стала я задавати їй питання. Оскільки після того випадку ми стали дуже добре спілкувалися, часто дзвонили один одному та переписувалися але різко вона кудись пропала.
- Сядь я зараз все розповім!- ми сіли та я взяла її за руки а у неї була розбита губа та синець біля ока.- Після того як я поїхала до США ще у аеропорту зіткнулася з красивим молодим чоловіком ми розговорилися та домовилися зустрітися. Під час зустрічі виявилося, що він лікар в місцевій лікарні, тому допоміг з роботою.. - замовкла вона а на її очах стали з'являтися сльози.
- Олі не хвилюйся, ти можеш мені розповісти я тобі допоможу.- поглянула я на неї.
- Ми стали добре спілкуватися, він був дуже красивий, добрий  та милий. Доручав мені квіти, дорогі подарунки, приділяв увагу та признався в почуттях. Тому щоб забути Тиміна я прийняла їх та ми з'їхалися але раптом його як підмінили. Він забрав мій телефон, паспорт, гроші, заборонив виходити з дому. Кожного вечора він приходив п'яний та бив мене- вже плакала вона а її руки трусилися -останньою краплею стало те, що....що...що він мене..він..- замовкла вона та закрила обличчя руками.
- О Боже Олі-обійняла я її та також заплакала- як би я знала я б забрала тебе, він просто виродок після такого
- Після того, коли він пішов на роботу я знайшла свої документи, взяла гроші на білет та втекла до Кореї- витирала вона сльози. Мені було соромно іти в лікарню єдиний номер який я знала це твій, тому попросивши телефон у перехожиш я тебе набрала.
- Ось і молодець, ось і правильно зробила- гладила я її по голові- а зараз ходімо до мене, побудеш поки що там, зі мною.
- Ммг- махнула вона головою.
- А ти як?- сіли ми в таксі- надовго в Кореї?- запитала вона.
- Я повернулася мабуть на завжди- тримала я її за руку.- Виявилося Гук мені не зраджував, він признався, що любить мене.
- Я рада за тебе- посміхнулася вона- хоча б комусь із нас пощастило.
- Олі, я бачила Тиміна, він...
- Ні..нічого не кажи- перебила вона мене- я не хочу чути нічого про нього, я його не заслуговую.
- Олііі- взяла я її за плечі- те що сталося, просто забуть про це як про жахливий сон. Будь сильною. Ми приїхали- взяла я її за руку.
- Нічого в тебе будинок!- заглядала вона.
- Це дім Гука, проходь- відкрила я двері та ми зайшли в будинок.
- Лялечко- вибіг до нас занепокоєний Гук та відразу обійняв мене.- Де ти була? Ти знаєш як я хвилювався? Чому на дзвінки не відповідала?
- Гук все добре- ніяково посміхнулася я та обійняла його.- У нас гості- лише зараз Гук замітив Олі.
- Ти??- відійшов він від мене.
- Гук це Пак Олі. Вона лікар- гінеколог.
- Так це ти, та молода набридлива дівчина в лікарні. Дякую тобі, за те, що відмовила Лиен від дурниці- вклонився Гук, що мене здивувало.
- Немає за що?
- Проходь- сказала я та ми прийшли до вітальні.
- Олі, що сталося?- запитав Гук.
- Я піду заварю чай- встала я- не хвилюйся все добре ти в безпеці- встала я та пішла на кухню.
- Лялечко - обійняв мене заді Чонгук- я зателефонував Тиміну.
- Навіщо?- повернулася я
- Він повинен її побачити та поговорити-чмокнув він мене в губи.
- Добре- посміхнулася я.
- Чому ти не брала слухавку?
- Ххм- дістала я телефон- Ой 25 пропущених, вибач я випадково вимкнула звук- обійняла я його- Ходімо- взяли ми чай та пішли у вітальню.
- Відчувай себе як дома- дала я чашку Олі як раптом у дзвінок задзвонили.
- Я відкрию- встав Гук
- Дякую Лиен.- взяла вона мене за руку.
- Немає за що.
- Олі..Олі!!!- забіг до нас схвильований Тимін.
- Ти...Тимін- встала світловолоса- що ти тут робиш?- невпевнено сказала вона.
- Дурочка- заключив її в обійми Тимін- Дурочка ти моя. - Олі стала плакати і обійняла Тиміна.
- Вибачте директор- стала відходити дівчина і витирати свої сльози.
- Олі, вибач мені- взяв він її обличчя в руки- в ту ніч я не був п'яний. Я розумів, що роблю і хотів того але потім злякався осуду оточуючих і зробив вигляд, що нічого не пам'ятаю.
- Я розумію- опустила вона голову.- я завжди крутилася і заважала тобі.
- Спочатку я так і думав але коли ти пішла мені стало всеодно на інших я приходив у твій кабінет з надією, що ти знову сидиш за столом і побачивши мене розгублюєшся і в тебе все падає на землю-  засміялися вони а я обійняла Гука а той лише посміхнувся і обійняв мене- Олі я дійсно люблю тебе.
- Правда!?- здивувалася Олі.
- Правда- заключив він її у ніжний поцілунок.
- Ходімо- тихо сказав Гук та взявши мене за руку повів на кухню.
Я сіла за стіл і стала плакати.
- Лялечко ти чого? Що сталося?- підійшов до мене Чон.
- Вони такі милі- взяла я салфетку та стала витирати сльози.
- Ти серьозно!?- засміявся Чонгук- ми кращі- ніжно поцілував мене Гук а я відповіла на поцілунок.

Пройшов місяць мій животик став ще більший тому ми поки що відмовилися від послуг місіс Кван. В університет я ходила разом з Гуком але ми робимо вид, що холодні один до одного. Мені здається я ще ніколи не була така щаслива.
- Лиен привіт-підійшла до мене СіЄн як тільки я зайшла в кабінет.
- Привіт, що з настроєм?- я рідко бачила щоб СіЄн сумувала.
- Не знаю із самого ранку якесь погане відчуття. Ніби станеться щось погане - взяла вона мене за руку- Тому, Лиен будь ласка, будь обережна.
- Та, що зі мною станеться!- посміхнулася я.
-Незнаю, мене мої відчуття , ще ніколи не підводили- сумно сказала вона- а ще сон про тебе та Хенсу поганий приснився.
- Добре, я буду дуже обережна- посміхнулася я та взяла її руки.
Хоча я і не вірила у сни та відчуття але слова СіЄн не давали мені спокою. Я дійсно з того вечора не бачила ні Хесу, ні Хенсу.
Пари пройшли швидко хоча їх було багато, тому я пішла до Гука.
- Лиен ти вже все?- запитав мене Гук.
- Так, у мене скасували останню пару- поглянувши, що нікого немає я обійняла Гука.
- Хаха моя дівчинка заскучила- поцілував він мене в губи.- зачекай я зараз візьму куртку і ключі та поїдемо додому.
- Гук у тебе зараз одна з основних пар і ти не можеш її пропустити
- Ну лялечко..
- Гук я сама доберуся додому, тим паче я вже викликала таксі. А ти після пари щоб відразу додому!- посміхнулася я а він лише сильніше обійняв мене.
- Будь обережна!
- Ммг- помахала я рукою і пішла.
Додому я приїхала доволі швидко.
- Метеор- зайшла я в будинок- Метеор!!!- скинула я куртку, черевики та поставила сумку.
Дивно де Метеор, раніше він завжди зустрічав мене і Гука. Раптом із кухні я почула його писк тому я відразу побігла туди.
- Метеор ти тут!?- підійшла я до дверей кладової і хотіла відкрити.
- Відійшла!!! Відійшла від двере- я повернула голову і перед собою бачила Хенсу з ножем в руці.- Хочеш жити відійшла- стала підходити вона а я відходити назад.
- Хенсу, що ти тут робиш?
- Що я тут роблю!!? Ти питаєш, що я тут роблю!!?- стала кричати вона- це повинен бути мій будинок, моя кухня, мій чоловік, мої гроші, прекраси!!! Це все повинно було бути моїм. А ти, ти все у мене вкрала, ти крадійка!!! Я ненавиджу тебе!!!
- Хенсу, будь ласка, заспокойся- підняла я руки та відходячи вперлася у диван.
- Так і знала, що у той вечір коли ти вперше сюди приперлася потрібно було тебе прикончити!!!!
- Хенсу, я незнала, що так вийде ми з Гуком хот....
- Заткнися- дала вона мені сильного ляпаса, від чого я відразу впала на підлогу біля дивану.- я ненавиджу тебе- вдарила вона ще раз а Метеор зі всієї сили почав лаяти та дертися в двері.
- Хенсу, ми з Гуком одружені! Це було за взаємною згодою.
- Нііі. Гук кохає мене!!! Ти лише шалава на деякий час!!!- взяла вона мене за волосся а я схопилася за живіт.
- Хенсу я ніч..
- Ах ти ж шалава- замахнулася вона ножем я закрила однією рукою живіт а іншою обличчя. Згодом я відчула тяжкість на ногах, животі та тепло яке но них текло...

Вибачте, що так пізно але мені ця глава виявилася тяжкою😅😭
Тому подаруйте більше любові😘❤️
Всіх Люблю і Обіймаю 🤗❤️💎

Краще повірити у казки, чим у твоє кохання.Where stories live. Discover now