Краще повірити у казки, чим у твоє кохання.

Глава 20

Переді мною стояв Юнги.
- Чому ти кинулася під машину?!- кричав він тримаючи мене за плечі.
- Та не кидалася я!! Я просто її не замітила ось і все!!!- дощ ішов прямо на нас- Блядь мої яйця!!!- підбігла я до дороги по якій були скрізь побиті яйця.
- І що?- підійшов Юнги
- А то що в мене дома в холодильнику миш повісилася а гаманець я забула в квартирі.- схрестила я руки.
- Тут холодно, швидко ходімо - схопив він мене за руку і ми побігли.
- Заходь - відкрила я квартиру і ми зайшли в середину.
- Гарна квартира.
- Ага це батьки Гука зняли її для мене.- зняла я мокру куртку- але ми живемо тут разом з Бомгю.
- А де він зараз?- сів Юнги на стільчик на кухні.
- Завтра увечері ми повертаємося до Кореї, тому він пішов провідати тут свою тітку і залишиться у неї на ніч.- поставила я чайник та достала чашки та заварку.- тому можеш залишитися у кімнаті Бомгю на ніч я принесу тобі зараз його чистий одяг.
- Дякую- я відала йому одяг.
- Можеш переодягтися у ванній кімнаті а я поки що заварю нам чай.
- Проходить, сідай я чай заварила- сказала я Юнги який вийшов у сірих, спортивних штанях та футболці.- Що ти робиш у Японії?- сіла я за стіл.
- Приїхав по деяких справах аж тут наткнувся на тебе.- седів він на проти мене.
- А як там...Гук?- опустила я голову.
- Здається добре, ну пару раз не приходив до університету мобуть не хотів!
" Ммг не хотів він, мабуть з черговою шлюхою проспав.. так Лиен про що ти думаєш? Яка тобі взагалі різниця. Хай спить з ким хоче.."
- Добре Юнги я вже піду спати завтра в мене тяжкий день- встала я і пішла у свою кімнату та відразу заснула.
Вранці я прокинулася від будильника та пішла на кухню.
- Доброго ранку!
- Привіт- сказав Юнги який седів за столом та пив каву.- я замовив сніданок, скоро мають привезти.
- Гаразд а я поки що прийму ванну.- я пішла у ванну а Юнги так і залишився на кухні.

Лиен була у ванній а Юнги чекав на сніданок.
Раптом у двері задзвонили.
- Юнги відкрий!- крикнула дівчина.
- Це напевне сніданок привезли- відкрив він двері.
- Ти! Що ти тут робиш?- злісно сказав Чонгук.
- Приїхав у гості!- спокійно сказав Юнги.
- Де Лиен?
- У ванній, вона тільки що прокинулася!!
- Не вірю!!!
- Юнги це сніданок привезли! Вийшла Лиен лише в одному рушнику замотаному на тілі.- Чонгук?!- здивувалася вона.
- Лялечко, так це ти так зустрічаєш свого чоловіка?- посміхнувся він- а я думав ти не така як всі, але ти!!- засміявся він і вийшов.
- Чонгук ти не так все зрозумів!!!- вибігла вона за ним.- Гук зупинися!!!- крикнула вона, стоячи посеред вулиці в одному рушнику.
- Чому це я повинен зупинятися? Хіба ти не рада, що я пішов- не повертаючи на неї погляд сказав Гук і пішов далі.
-Блін... Гук мені здається, що ти мені подобаєшся!!!!!- крикнула Лиен а Гук лише швидко повернувся та підійшовши до дівчини впився в її губи. Поцілунок був такий ніжний та ласкавий тому Лиен відразу відповіла на його.
Коли вони відійшли один від одного то побачили на собі велику кількість чужиш поглядів.
- Гук давай краща зайдем до квартири, а то після дощу трішки прохолодно- закривала вона свої оголені плечі.
- Ааа так, на накинь- накрив він її плечі своєю кожанкою та взявши за руку посадив у машину яка стаяла неподалік.
-Куди ми їдемо?- перебила тишу Лиен.
- У мою квартиру чи ти хочеш назад до Юнги хьона- поглянув він на неї а вона лише опустила голову.