Тому я ішла по парку та побачила нашу директрису яка седіла на лавочці і плакала. - Місіс Чон- підбігла я до неї- що сталося? Чому ви плачете?. - Та нічого- витерла вона обличчя- Все добре. - Не хвилюйтеся ви можете мені довіритися- взяла я її за руку. - Лиен ти така дивна?- поглянула вона на мене а я здивувалася. - Чому? - На вигляд ти здаєся злою, грубою та не дуже як що чесно- посміхнулася вона- а насправді така добра та чуйна. -Дякую мені дуже приємно чути такі теплі слова- сіла я поруч- Але чому ви сидите тут одні? Щось сталося?-спитала я у директриси. -Та ось у сина сьогодні сімейна вечеря він запросив мен, а я зовсім не готова до тієї дівчини - з сумом сказала вона- у нас і так недобрі стосунки, я взагалі не розумію як мій тато дозволив йому одружуватись на тій дівки. -Не хвилюйтеся! Все буде добре, якщо ваш син її кохає до це вже добре- погладила я її по спині. - Лиен а ти права- посміхнулася вона- це вже велике диво що віе запросив мене. - Це погано коли батьки не ладнають з дітьми -сумно сказала я -наприклад у мене вже 5 років немає мами і є лише мій вічним але він дуже добре, дуже класний- щиро посміхнулася я- Він любить мене більше за. Але зараз я можна сказати живу у свого чоловіка якщо можна так сказати -я засміялася- насправді все дуже заплутано але моє життя мене влаштовує, тому не засмучуйтеся, все буде добре.- встала я- І головне налагодіть стосунки з сином. - Дякую тобі- встала вона. - Завжди будь ласка, вибачте але я також спішу на сімейну вечерю. - Гаразд біжи - посміхнулася Місіс Чон в обійняла мене а я побігла.
Коли я прибігла то Чонгук був уже дома. - Давай швидше-суворо сказав він- скоро всі мають прийти. - Я вже біжу- стала підійматися я. Я швидко нанесла легкий макіяж та зробила просту зачіску. Одягла я і пішла до низу.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
- Боже як завжди виглядаєш як урод- грубо сказав Чон. - Взаємно- посміхнулася я і пішла відчиняти двері. - Місіс Чон-здивувалася я а Гук підійшов до мене. - Лиен- поглянула вона на мене. - Ну ви ще довго будете стояти у дверях?- без жодних емоцій сказав Чонгук. - Ааа.. так..так заходьте- посміхнулася я і закриваючи двері проклинала Чона. - Мамо знайомся моя дівчина, твоя майбутня невістка Чхве Лиен- наіграно сказав Гук і ми сіли на диван у вітальні. - Приємно познайомитися - посміхнулася ніяково я.- Чонгук, а чому ти не сказав що твоя мама, директриса місіс Чон- злісно але з посмішкою сказала я. - Це в університеті вона для тебе місіс Чон- сів на диван Гук і показав рукою, щоб я сіла біля нього- А так це Чон Гієн, моя мама твоя свекруха.- я сіла біля нього. - Кохана ти знаєш Лиен-поглянув на свою дружину Чон Бекхьон. - Так вона студентка в моєму університеті.- посміхнулася та. - Яка не сподіванка- раптом у двері задзвонили. - Ми з Чонгуком відкриємо- встала я і взяла того за руку. - Може ти відкриєш сама- злісно глянув він на мене. - Ні ми пара так, що відкриємо у двох- потягла я його за руку.
