- Чонгук- здивовано повернула голову.
- Що ти тут робиш?- злісно сказав він і поглянув на Джима.
- Аа знайомся- стала я - Це Со Джим він новенький з 5 групи- посміхнулася я.- А це Чон Чонгук він на 3 курсі 11 група.
- Приємно познайомитися- протягнув Джим руку.
- Лялечко а ти нічого не забула- зжав мою руку Гук.
- Ні здається. Ай Гук боляче.- вихватила я руку.
- Ви зустрічаєтеся?- поглянув на нас Джим.
- Не зовсім як.. це...кароч...- я не знала як сказати і як на це відреагую Чон.
- Ми одружені- серьозно сказав Гук- Тому навіть і на метр не смій до неї підходити!!- серьозно сказав Гук і підійшов до хлопця.
- Гук заспокойся- підійшла я- Джим новенький і я хочу показати йому університет.
- А може ти йому і нашу спальню покажеш!!!- злісно крикнув Чонгук а ті хто були відразу почали дивитися на нас.
- Ти геть дурний!!! За кого ти мене маєш!!!- я розізлилася на слова Чона
- Не встиг я відійти з хлопцями в кафе як ти вже з кимось шашні крутиш!!!.
- Гук!!! Джим лише мені новий знайомий!!!
- І що з того??!!
- Та чого це я повинна перед тобою відчитуватися взагалі!!!!
- Щоб я тебе більше з іншими не бачив, разом!- більш спокійно сказав він.
- Ти зараз забороняєш мені спілкуватися та заводити нових друзів!!!
- Та в тебе майже всі друзі хлопці!!
- І що!!! Зато вони, краще мене розуміють чим ти!!!!
- Я тебе не розумію??!- крикнув Гук.
- Так не розумієш. Ти думаєш я як твої шлюхи буду бігати за тобою, виконувати всі твої забажанки і по одному твоєму слову не буду нізким спілкуватися.!!!- крикнула я а Гук кинув на землю склянку яка розлетілася на гострі частинки- Джим ходімо я покажу тобі бібліотеку- взяла я його за лікоть та повела в сторону виходу.
- Лиен!- серьозно сказав Гук.
- Заспакоїся, тоді ми поговоримо- більш спокійно сказала я та пішла.
Коли ми зайшли в бібліотеку та я відразу сіла на стілець.
- Лиен щось сталося?- підійшов до мене Джим.
- Все добре- витягла я з ноги доволі великий та гострий шматок скла в крові.- Джим в тебе є лейкопластир?
- Так- став він ритися в рюкзаку та подав його мені- може в медпункт?- встав Джим
- Ні це лише царапина- підняла я голову.
- Ось і добре- чомусь Джим став і закрив двері.
- Навіщо ти зачинив двері?- він став повільно підходити до мене а я відродити назад.
Різко на його обличчі з'явилася яхідна посмішка.
Я швидко стала бігти та стукати у вікно.
- Давай не будемо гратися в кішки та мишки та відразу приступимо до діла схопив він мене за плачі та став зажимати.
- Відпусти!!! Відпусти мене придурок- вкусила я його за руку та стала ще сільніше бити у вікно з нього було видно сердитого Чонгука який стояв біля своєї машини та з кимось говорив по телефону.
- Ах ти ж сучка!!- став ніг повільно підходити
- Гук!!! Чонгук!!! Гукіііі- в моїх очах почали збиратися сльозинки, тому що я розумію якщо мене не врятує Гук то більш не врятує ніхто.
- Дура він тебе звідси навіть і не почує чи ти думаєш, що йому до тебе є ще якесь діло, для нього ти звичайна, чергова лялька..
- Замовчи!!! Гук не такий!!- я почала плакати а він схватив мене
- Ти думаєш, що люди міняються, такі як він ніколи не зміняться в на таких як він кажуть " краще повірити у казочки чим у його кохання" - засміявся він та став цілувати мою шию та однієї рукою прижавши мене до стінки а іншою бридко водити по нозі.
- Гук рятуй!!!! Гук!!!!
Раптом я чую як прокручується замок і відкривши двері вибігає Гук.
- Краще лапи від неї забери- серьозно сказав Гук.
- А то що - відпустив він мене а я швидко підпігла до Гука та стала за його спиною
- З тобою все добре?- взяв він мене за плечі.
- Да..да- в сльозах помахала я головою та швидко обійняла Гука,
- Ти хто?- якось дивно запитав Гук.- Ти не Джим. Джим мій старий знайомий і під час того як ви були в їдальні я з ним седів у кафе.
- Ти про що- здивувалася я.
- А ти Гук не тупий ха-ха- яхидно засміявся той хлопець.- я добре знайомий твоєї колишньої подружки.
- Хенсу?- здивувався Чон.
- Так і Гук чого тобі варта ця шлюха дай і мені погратися - поглянув він на мене а Гук відразу врізав йому.- ти ж сам вчора казав Хенсу, що як тільки розведетеся з Лиен то ви відразу одружитися на ній, так чого ти тримаєш ще досі Лиен біля себе- ці слова мене дуже здивували адже я стала вірити Гуку.
- Ще ти несеш- став злитися Чонгук.
- А що це не правда? Хіба вчора ти не був у Хенсу?
- Був.. але..- замявся Гук
- Ось бачиш Лиен, а ти йому вірила- від ціх слів мені ставало боляче тому я стала відродити від Гука.
- Лялечко це не правда, між нами з нею нічого не було! - повернувся він до мене- Невір йому, вчора вона напилася і я просто завіс її додому.
- Ти не повинен мені відчитуватися- мені було боляче- я..я.. ми один одному ніхто так же ти казав раніше.
- Лялечка це було раніше зараз....
- Ні Чонгук, так було завжди навіть у саму нашу першу зустріч ти був побитий через неї і вона часто була у ТВОЄМУ будинку, вона спала на тому ліжку, що зараз сплю я!!!!!
- Лиен-взяв мене за руку Гук а я її вихватила.
- Гук нам залишилося 6 місяців і ми розлучимося, тому давай просто будем як раніше..
- Як раніше? Після того що між нами було ти пропонуєш жити як раніше!!?- злився Гук
- Так, як раніше, ти з Хенсу а я..я... я сама.- я швидко направилася на вихід.З моїх очей почали іти сльози як раптом в мене закружилося в голові.
- Лиен з тобою все добре?- взяла мене за руку місіс чон.- Ти що плачеш?
- Ні, ні- витерла я очі- та просто в голові закрутилася.
- Вже місяць пройшов після аварії, сходи сьогодні до лікаря, щоб не було ускладнень.- допомогла вона мені сісти на лавочку.
- Так гаразд- я не стала сперечатися тому встала та пішла.
Цілу годину я спочатку гуляла по парку а потім мені стало ще гірше тому я направилася до лікарні.
- З вами все добре, але менше поганих емоцій і приймайте правильні вітаміни.- сказала лікар Олі
- Вітаміни? - здивувалася я- після аварії я протягом тижня вживала потрібні вітаміни але це нічого не дало, симптоми лише погіршилися, нудота кожного ранку і голова стала набагато частіше боліти та часті запаморочення.
- Яка аварія?- запитала лікар.
- Десь місяць назад я потрапила в аварію і отримала легкий струс мозку.- сіла я на стілець.
- Місіс Чон мені здається ви перепутали кабінети та і дещо незнаєте.
- Що незнаю??....Зайки я так втомилася. У мене така запара у навчанні. Як тільки з'являється вільний час відразу пишу продовження. Тому будь ласка поставте ⭐. Вам не тяжко а мені дуже приємно.
Всіх Люблю і Обіймаю 🤗❤️💎
ВИ ЧИТАЄТЕ
Краще повірити у казки, чим у твоє кохання.
Fiksi PenggemarІнколи маленька брехня стає щасливою правдою. Чи правда це? Дізнаємося з нашими героями.